Інструкція з організації навчально-виховного процесу
Хмельницький центр підвищення кваліфікації персоналу Державної кримінально-виконавчої служби України приймає на навчання персонал УВП за направленням территоріальних органів ДПтСУ.
Основним документом, що регламентує діяльність училища є Інструкція з організації навчально-виховного процесу в училищі професійної підготовки персоналу Державної кримінально-виконавчої служби України
ВИТЯГ
ІНСТРУКЦІЯ
з організації навчально-виховного процесу в училищі професійної підготовки персоналу
Державної кримінально-виконавчої служби України

1. Загальні положення
1.1. Училище професійної підготовки персоналу Державної кримінально-виконавчої служби України (далі – училище) є навчальним  підрозділом, який забезпечує підготовку кадрів для Державної кримінально-виконавчої служби України (далі – кримінально-виконавча служба).
1.2. Училище у своїй діяльності керується Конституцією України, іншими законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України,іншими нормативно-правовими актами, наказами Державної пенітенціарної служби України (далі-ДПтС України) Статутом училища та цим Положенням.
1.3. Підготовка кадрів в училищі здійснюється за такими видами :
первинна професійна підготовка – це професійно-спеціалізоване навчання персоналу, вперше прийнятого на службу (роботу) в органи і установи виконання покарань, слідчі ізолятори;
професійна перепідготовка – це професійно-спеціалізоване навчання, спрямоване на оволодіння персоналом новою професійною кваліфікацією у разі переміщення його на інші посади, виконання обов’язків на яких потребує нових знань, умінь та навичок;
підвищення кваліфікації – це професійно-спеціалізоване навчання, спрямоване на вдосконалення професійної майстерності персоналу, що дає можливість розширювати і поглиблювати раніше здобуті професійні знання, уміння та навички, необхідні для виконання службових обов’язків.
1.4. Училище створюється, реорганізується і ліквідується ДПтС України у порядку, встановленому чинним законодавством.
1.5. Структура і штати училища визначаються у залежності від його комплектування перемінним складом і затверджуються Головою ДПтС України.
1.7. Тривалість і зміст навчання в училищі визначаються навчально-професійними програмами, які розробляються училищем та зацікавленими структурними підрозділами ДПтС України для кожної категорії персоналу окремо і затверджуються Головою ДПтС України.
1.8. Порядок організації навчального процесу, види навчання, кількість слухачів та контроль за якістю підготовки персоналу встановлюються Головою ДПтС України.
1.9. Училище має свій Статут, який затверджується Головою ДПтС України.

2. Завдання та права училища
2.1. Головними завданнями училища є:
організаціяй удосконалення навчально-виховного процесу на основі впровадження активних форм і методів навчання, забезпечення його нерозривного зв’язку з вирішенням завдань, які стоять перед органами і установами виконання покарань, слідчими ізоляторами, створення сучасної навчально-матеріальної бази;
надання персоналу кримінально-виконавчої служби фахових знань, формування у нього вмінь і навичок, необхідних для виконання службових обов’язків;
виховання у слухачів сумлінного ставлення до своїх професійних обов`язків, законості, захисту суспільного і державного ладу України, конституційних прав і свобод громадян;
моральне та етичне виховання персоналу та слухачів училища;
забезпечення слухачів належними умовами навчання, побуту і культурного дозвілля.
2.2. Училище має право:
самостійно визначати форми та методи проведення навчально-виховного процесу з урахуванням вимог нормативних документів, що регламентують його діяльність;
розробляти та подавати на затвердження у встановленому порядку навчально-професійні програми підготовки персоналу кримінально-виконавчої служби;
організовувати соціологічні дослідження та розробляти на цій основі рекомендації щодо підвищення ефективності системи професійного навчання персоналу за місцем служби (роботи) та під час курсового навчання в навчальних закладах кримінально-виконавчої служби;
розробляти навчально-методичні посібники, методичні матеріали для проведення навчання з професійної підготовки персоналу;
залучати до навчального процесу фахівців органів і установ виконання покарань, слідчих ізоляторів та інших відомств;
розвивати власну навчально-матеріальну, видавничо-поліграфічну, спортивно-оздоровчу та соціально-культурну базу;
надавати фізичним та юридичним особам платні  послуги згідно з чинним законодавством.
2.3. Училище самостійне в організації своєї роботи, виборі ефективних форм і методів  проведення навчально-виховного процесу. Головним критерієм оцінки роботи училища є якість правових і спеціальних знань, рівень фахової підготовленості випускників, їх вміння чітко і правильно  орієнтуватися у практичній діяльності, рівень професійної готовності персоналу училища.
2.4. Училище, у встановленому порядку, наділяється правами юридичної особи, має печатку із зображенням Державного герба України та назвою училища, веде самостійне діловодство, бухгалтерський та статистичний обліки.

3. Права та обов`язки начальника училища
3.1. Начальник училища призначається наказом ДПтС України з числа осіб старшого начальницького складу, які мають вишу юридичну або педагогічну освіту кваліфікаційного рівня “спеціаліст” або “магістр”, досвід практичної роботи в органах і установах виконання покарань, слідчих ізоляторах. Він підпорядковується Голові ДПтС України.
3.2. Начальник училища:
організовує навчально-виховний процес, забезпечує створення необхідних умов для проведення курсового навчання з первинної професійної підготовки, підвищення кваліфікації, професійної перепідготовки персоналу кримінально-виконавчої служби;
діє від імені училища без довіреності, представляє його у всіх органах, установах, організаціях, підприємствах;
несе персональну відповідальність за результати діяльності училища;
добирає керівні, педагогічні та інші кадри, затверджує відповідно до кваліфікаційних характеристик їхні посадові інструкції, формує педагогічний колектив;
призначає на посади та звільняє з посад підпорядкований персонал відповідно до чинного законодавства;
організовує прийом, випуск та відрахування слухачів;
видає у межах своєї компетенції накази, розпорядження і вказівки, які є обов`язковими для виконання всім персоналом училища;
застосовує заохочення до постійного складу (персоналу училища) і перемінного складу (слухачів) та накладає стягнення на постійний склад училища відповідно до законодавства;
у разі порушення дисципліни перемінним складом уживає заходів щодо його припинення, збирає первинні матеріали та надсилає їх для розгляду до територіального органу ДПтС України за місцем проходження служби порушника;
згідно з чинним законодавством та вимогами нормативно-правових актів встановлює Правила внутрішнього розпорядку училища;
створює необхідні умови для творчої праці викладацького складу та слухачів училища з метою використання і впровадження в навчальний процес прогресивних форм і методів навчання, розвитку інноваційної діяльності,проведення педагогічних експериментів;
організовує реалізацію заходів щодо створення, розвитку та вдосконалення навчально-матеріальної бази училища;
забезпечує систематичний зв`язок з комплектуючими територіальними органами ДПтС України, вивчення якості практичної роботи випускників, розроблення заходів щодо удосконалення навчання слухачів;
керує роботою педагогічної ради училища, бере участь у педагогічному контролі;
постійно підтримує готовність училища до виконання оперативно-службових завдань, у тому числі при надзвичайних ситуаціях;
забезпечує виконання вимог Закону України «Про охорону праці»;
є начальником цивільного захисту училища та забезпечує виконання законів України та інших нормативно-правових актів з питань мобілізаційної підготовки та цивільного захисту;
забезпечує реалізацію заходів щодо виконання вимог Закону України «Про державну таємницю».
3.3. Права і обов`язки заступників начальника училища, керівників його структурних підрозділів визначаються начальником училища відповідно до функцій і завдань, які вони виконують.
3.4. У разі відсутності начальника училища його обов`язки виконує перший заступник.
3.5. ДПтС України може делегувати начальнику училища інші повноваження.
3.6. У разі порушення законодавства, зловживань чи інших правопорушень у службовій діяльності начальник училища несе дисциплінарну, адміністративну, матеріальну та кримінальну відповідальність згідно з чинним законодавством.

4. Учасники навчально-виховного процесу
4.1. Перелік осіб, які належать до учасників навчально-виховного процесу, їх права та обов`язки визначаються законодавством, іншими нормативно-правовими актами, наказами ДПтС України, Статутом училища і Правилами внутрішнього розпорядку училища.
4.3. Трудовий колектив училища складають співробітники постійного складу, що мають спеціальні звання та проходять службу, а також працівники, які не мають спеціальних звань і працюють на основі трудового договору та інших форм, що регулюють трудові відносини працівника з училищем.
4.4. До перемінного складу училища відноситься персонал органів і установ виконання покарань, слідчих ізоляторів кримінально-виконавчої служби, який прибув на навчання. З моменту видання наказу про його зарахування до училища він набуває статусу слухача.
4.5. Комплектування училища перемінним складом здійснюється кадровими підрозділами територіальних органів ДПтС України згідно з графіком комплектування училища та рознарядкою ДПтС України.

5. Слухачі училища
5.1. На початку навчання відповідними структурними підрозділами училища проводиться перевірка знань слухачів, які вони отримали за місцем служби (роботи), та психологічне тестування,результати якого враховуються в процесі курсового навчання.
5.2. Зарахування персоналу на навчання здійснюється наказом начальника училища. На весь період навчання персонал залишається в штатах тих органів і установ виконання покарань, слідчих ізоляторів, з яких прибув на навчання. Протягом навчання слухачі проживають на території училища та забезпечуються безкоштовним харчуванням і проживанням у гуртожитках за встановленими нормами. Особи рядового і начальницького складу носять встановлений формений одяг, а особи, які не мають спеціальних звань, – одяг ділового стилю.
5.3. За високі показники у навчанні й активну участь у громадському житті слухачі можуть заохочуватись начальником училища.
5.4. Шкода, заподіяна училищу протиправними діями (бездіяльністю) слухача, відшкодовується ним у встановленому порядку.
5.5. Слухачі училища розподіляються у навчальні групи. Чисельність навчальної групи не повинна перевищувати 30 осіб.
5.6. Слухачі мають право:
користуватися кабінетами, аудиторіями, читальними залами, бібліотеками, спортивними залами, будівлями, інвентарем та обладнанням училища;
брати участь у роботі циклів і педагогічної ради з питань удосконалення навчального процесу, виховної роботи, підвищення успішності та зміцнення дисципліни;
брати участь у різних видах навчальної діяльності, конференціях, семінарах (тренінг-семінарах), олімпіадах, виставках, конкурсах тощо;
уносити пропозиції щодо вдосконалення навчального процесу, організації дозвілля, зміцнення дисципліни, покращення побутових послуг та умов, інших напрямів діяльності училища;
брати участь у громадському житті училища, культурно-масовій і спортивній роботі;
на безпечні і нешкідливі умови навчання, виховання та праці;
користуватися послугами пункту охорони здоров’я училища, закладів охорони здоров’я;
робити особистий внесок у зміцнення, вдосконалення матеріально-технічної бази училища шляхом примноження її своєю працею.
У вільний від навчальних занять час слухачам може надаватися право виходу за межі території училища (особам рядового і начальницького складу – звільнення) у встановленому порядку за умови успішності у навчанні та дотримання вимог дисципліни і Правил внутрішнього розпорядку училища.
Слухачам може бути надана короткострокова відпустка при наявності поважних причин за клопотанням начальника комплектуючого органу, установи виконання покарань чи слідчого ізолятора.
У вихідні та святкові дні слухачам може надаватися звільнення з правом проживання за межами училища за умови сумлінного ставлення до навчання та зразкової поведінки.
5.7. Слухачі зобов’язані:
систематично і глибоко оволодівати знаннями, вміннями і практичними навичками з професійної діяльності відповідно до кваліфікаційних вимог, у встановлений термін виконувати навчальні завдання, складати іспити і заліки;
відпрацьовувати уміння самостійно здобувати знання і використовувати їх на практиці;
відвідувати обов’язкові навчальні заняття і виконувати в установлені терміни всі види завдань, що передбачені навчальними планами і програмами;
неухильно дотримуватися вимог чинного законодавства, дисципліни та Правил внутрішнього розпорядку училища, безумовно виконувати вимоги статутів і наказів керівництва;
підвищувати свій загальнокультурний рівень, дотримуватись вимог присяги, норм професійної етики та моралі, вести здоровий спосіб життя, зміцнювати здоров’я;
дбайливо ставитись до державного, громадського і особистого майна, підтримувати чистоту і порядок у приміщеннях училища та на його території;
брати участь у трудовій діяльності з благоустрою училища;
робити особистий внесок у зміцнення та вдосконалення матеріально-технічної бази училища;
дотримуватися правил особистої гігієни.
5.8. Слухачі можуть бути відраховані з училища:
за порушення дисципліни, яке є підставою для звільнення з кримінально-виконавчої служби;
за систематичну неуспішність;
за небажання навчатися та працювати в органах і установах виконання покарань, слідчих ізоляторах;
за сімейними обставинами (за клопотанням комплектуючого органу та погодженням із департаментом кадрового забезпечення та охорони здоров’я ДПтС України);
за хворобою (за висновком лікаря);
за службовою необхідністю (за клопотанням комплектуючого органу та погодженням із департаментом кадрового забезпечення та охорони здоров’я ДПтС України);
якщо пропущено більше 20 % навчального часу.
Відрахування слухачів і направлення їх до місця постійної служби (роботи) здійснюється за наказом начальника училища. Відрахування за негативними мотивами здійснюється після проведення службового розслідування та обговорення його висновків на педагогічній раді. Матеріали службового розслідування направляються в територіальні органи ДПтС України за місцем постійної служби (роботи) відрахованих слухачів, для прийняття відповідного рішення.
5.9. Слухачам училища, які проходять курсове навчання, забороняється видавати зброю, а також залучати їх до проведення заходів, виконання яких пов’язано з ризиком для життя чи здоров’я, або може призвести внаслідок непідготовленості до неправомірних дій з їхнього боку.
5.10. Залучення слухачів з числа осіб рядового і начальницького складу до виконання оперативно-службових заходів допускається тільки за розпорядженням Голови ДПтС України або особи, яка виконує його обов`язки.

6. Організація навчального процесу в училищі
6.1. Курсове навчання з первинної професійної підготовки, професійної перепідготовки та підвищення кваліфікації проводиться для персоналу кримінально-виконавчої служби відповідно до займаних посад.
6.2. Головною особливістю організації навчального процесу в училищі є тісний взаємозв’язок теорії і практики.
Практичні заняття, як правило, проводяться на базі училища (навчальних об’єктах і полігонах), а також безпосередньо в установах виконання покарань, слідчих ізоляторах. З цією метою за училищем закріплюються базові установи.
6.3. Навчальний процес в училищі (далі – навчальний процес) – це система організаційних і дидактичних заходів, спрямованих на реалізацію змісту освіти за певною навчально-професійною програмою. Навчальний процес базується на принципах науковості, гуманізму, демократизму, наступності та безперервності, незалежності від втручання будь-яких політичних партій, інших громадських та релігійних організацій. Мова викладання та діловодства в училищі встановлюється відповідно до чинного законодавства.
6.4. Зміст навчання визначається навчально-професійними програмами за видами підготовки відповідних категорій персоналута іншими нормативно-правовими актами і відображається у навчально-методичних та дидактичних матеріалах. Навчально-професійна програма – це перелік нормативних та вибіркових модулів із зазначенням обсягу годин, відведених для їх вивчення, видів навчальних занять, форм контролю знань, умінь і навичок.
6.5. Організація навчального процесу здійснюється навчальними структурними підрозділами училища (навчальним відділом, циклами).
6.6. Планування навчальних занять здійснюється згідно з навчально-професійними програмами з урахуванням структурно-логічної схеми вивчення модулів, з чергуванням теоретичних, практичних та самостійних занять.
Розклад занять складається на повний курс навчання, затверджується начальником училища і доводиться до циклів не пізніше ніж за тиждень до початку занять.
6.7. За якість організації навчального процесу та рівень підготовки слухачів у відповідності до вимог навчально-професійної програми відповідає перший заступник начальника училища – начальник навчального відділу.
6.8. Форми організації навчання
6.8.1. Навчальний процес в училищі здійснюється у таких формах: навчальні заняття, самостійна підготовка слухачів, контрольні заходи.
6.8.2. Основні види навчальних занять в училищі:
лекція;
семінарське заняття;
практичне заняття;
самостійна робота;
консультація.
6.8.3. Лекція
6.8.3.1. Лекція – форма проведення навчальних занять в училищі, призначених для засвоєння теоретичного матеріалу. Як правило, лекція є елементом курсу лекцій, який охоплює основний теоретичний матеріал окремої або кількох тем навчального модулю. Тематика курсу лекцій визначається навчально-професійною програмою. Читання лекцій покладається на начальників циклів, старших викладачів та досвідчених викладачів, які повинні мати конспекти лекцій, розглянуті та затверджені на засіданні циклу. Конспект лекції підготовлений начальником циклу затверджується першим заступником начальника училища-начальником навчального відділу.
Лекції проводяться у відповідно обладнаних приміщеннях – аудиторіях для однієї або декількох академічних груп слухачів.
6.8.3.2. Лектор, якому доручено читати курс лекцій, зобов’язаний подати на засідання циклу складені ним конспекти лекцій для затвердження. Лектор, який вперше претендує на читання курсу лекцій, може бути зобов’язаний начальником циклу до проведення пробних лекцій за участю викладачів циклу. Лектор зобов’язаний дотримуватися навчально-професійної програми щодо тем лекційних занять, але не обмежується в питаннях трактування навчального матеріалу, формах і засобах доведення його до слухачів.
6.8.3.3. Конспект лекції повинен включати: тему заняття, навчально-виховну мету, план заняття з розрахунком навчального часу, організаційно-методичні вказівки, зміст навчальних питань, перелік необхідних нормативно-правових документів і літератури, визначення завдань для самостійної підготовки.
6.8.4. Семінарське заняття
6.8.4.1. Семінарське заняття – форма навчального заняття, при якій викладач організовує дискусію навколо попередньо визначених питань у відповідності до навчально-професійної програми. Семінарські заняття проводяться в навчальних аудиторіях з однією навчальною групою.
Для проведення семінарського заняття викладач розробляє і затверджує у начальника циклу методичну розробку заняття. Перелік питань для дискусії повинен бути доведений до відома слухачів не пізніше ніж за два дні до заняття. Під час підготовки до семінарського заняття слухачі можуть готувати реферати, виступи з окремих питань теми.
6.8.4.2. На семінарському занятті викладач оцінює підготовлені слухачами реферати, їх виступи, активність у дискусії, уміння формулювати і відстоювати свою позицію тощо. Підсумкові оцінки за семінарське заняття вносяться у журнал обліку занять, відвідування та успішності. Отримані слухачем оцінки за семінарські заняття враховуються при виставленні підсумкової оцінки з даної навчальної дисципліни.
Методична розробка семінарського заняття повинна включати: тему заняття, навчально-виховну мету, план заняття з розрахунком навчального часу, організаційно-методичні вказівки, зміст навчальних питань, перелік необхідних нормативно-правових документів і літератури, визначення завдань для самостійної підготовки.
6.8.5. Практичне заняття
6.8.5.1. Практичне заняття – форма навчального заняття, під час проведення якого викладач організовує детальний розгляд слухачами окремих теоретичних положень навчальної теми та формує вміння і навички їх практичного застосування. Практичні заняття проводяться в аудиторіях, спортивних залах, стрілецьких тирах, на навчальному полігоні або на базі закріплених установ виконання покарань. Перелік тем практичних занять визначається навчально-професійною програмою.
6.8.5.2. Практичне заняття передбачає здійснення контролю знань, умінь і навичок слухачів, розв’язування завдань з їх обговоренням, відпрацюванням та оцінювання. Оцінки, отримані слухачем за практичні заняття, враховуються при виставленні підсумкової оцінки з даної навчальної дисципліни.
Методична розробка практичного заняття обговорюється на засіданні циклу та затверджується її начальником.
Методична розробка повинна включати: тему заняття, навчально-виховну мету, план заняття з розрахунком навчального часу, організаційно-методичні вказівки, зміст навчальних питань, перелік необхідних нормативно-правових документів і літератури, контрольні питання для оцінювання знань слухачів, визначення завдань для самостійної підготовки.

6.8.6. Самостійна робота
Самостійна робота – форма навчального заняття, під час якого викладач організовує та контролює самостійне відпрацювання слухачами окремих теоретичних положень теми, передбачених навчально-професійною програмою. Для проведення самостійної роботи складається методична розробка, що розглядається на засіданні циклу та затверджується начальником циклу. Методична розробка передбачає самостійне відпрацювання слухачами теоретичних питань, практичних ситуацій чи інших завдань. Викладач забезпечує слухачів навчально-методичними матеріалами, збірниками завдання та іншими нормативними документами.
6.8.7. Консультація
6.8.7.1. Консультація – форма навчального заняття, при якій слухач отримує відповіді від викладача на конкретні запитання або пояснення певних теоретичних положень чи аспектів їх практичного застосування.
6.8.7.2. Консультація може бути індивідуальною або проводитися для групи слухачів. Консультації проводяться відповідно до графіка консультацій на циклі та за потреби в години самостійної підготовки слухачів. Як правило, групова консультація проводиться перед проведенням заліків та іспитів.
6.8.7.3. Облік консультацій, які проводяться перед іспитами, ведеться в журналі обліку навчальних занять, відвідування та успішності.
6.9.Самостійна підготовка
6.9.1. Самостійна підготовка слухача є основним засобом оволодіння навчальним матеріалом у час, вільний від навчальних занять.
6.9.2. Самостійна підготовка слухача обов’язкова для всіх слухачів і проводиться не менше двох академічних годин у навчальні дні (крім суботи і передсвяткових днів).
6.9.3. Самостійна підготовка слухача забезпечується навчально-методичними матеріалами, передбаченими для вивчення конкретної навчальної дисципліни: нормативно-правові акти, підручники, посібники тощо. Завдання для самостійної підготовки слухачів можуть передбачати можливість проведення самоконтролю.
6.9.4. Самостійна підготовка слухача щодо засвоєння навчального матеріалу з конкретної дисципліни може виконуватися у бібліотеці училища, навчальних кабінетах, спортивному залі училища.
6.10. Основними формами перевірки знань, умінь, навичок слухачів є: усне опитування, контрольна робота, тестування, спостереження за діями слухачів при виконанні ними практичних завдань з виправленням помилок, виконання нормативів, тестів, вправ, залік, диференційований залік, кваліфікаційний (комплексний) іспит тощо.
6.11. Якість засвоєння навчального матеріалу, знань, умінь і навичок оцінюється за чотирибальною системою: “відмінно”, “добре”, “задовільно”, “незадовільно”.
Оцінка “відмінно” ставиться, коли слухач показує глибокі знання програмного матеріалу, логічно його викладає, швидко приймає рішення в процесі виконання практичних завдань.
Оцінка “добре” ставиться в тому випадку, коли слухач знає програмний матеріал, не допускає суттєвих помилок при відповіді на питання, правильно приймає рішення на практичних заняттях.
Оцінка “задовільно” ставиться в тому випадку, коли слухач знає тільки основний матеріал, на поставлені питання відповідає, але при цьому не засвоїв деталі завдання, потребує навідних питань.
Оцінка “незадовільно” ставиться в тому випадку, коли слухач виявляє незнання більшої частини програмного матеріалу.
6.12. Навчальний час слухача визначається кількістю облікових одиниць часу, відведених для виконання навчально-професійної програми з підготовки певної категорії персоналу.
6.13. Обліковими одиницями навчального часу слухача є академічна година, навчальний день, тиждень, курс.
6.13.1. Академічна година – це мінімальна облікова одиниця навчального часу тривалістю 45 хвилин.
6.13.2. Навчальний день – складова частина навчального часу слухача тривалістю не більше 8 академічних годин обов`язкових навчальних занять.
У суботні і передсвяткові дні – не більше 6 академічних годин.
6.13.3. Навчальний тиждень – складова частина навчального часу слухача тривалістю не більше 46 академічних годин обов`язкових навчальних занять.
6.13.4. Навчальний курс – завершений період навчання слухача.
Початок і закінчення навчання слухача оформляються відповідними наказами начальника училища.
6.13.5. Навчальне заняття триває дві академічні години з перервою між ними і проводиться за розкладом занять. Дві академічні години утворюють пару академічних годин.
6.14. Контрольні заходи.
6.14.1. Контрольні заходи включають вхідний, поточний та підсумковий контролі.
6.14.2. Вхідний контроль передбачає визначення рівня знань, умінь та навичок, якими володіє персонал до навчання, з метою визначення рівня їх готовності до сприйняття нового матеріалу відповідно до навчально-професійних програм. Форма вхідного контролю з окремої навчальної дисципліни визначається відповідним циклом. Методичні матеріали для його проведення розглядаються на засіданнях циклу та затверджуються начальником циклу.
6.14.3. Поточний контроль здійснюється під час проведення семінарських, практичних занять і має на меті перевірку рівня підготовленості слухача до виконання конкретних завдань. Форма проведення поточного контролю під час навчальних занять і система оцінювання рівня знань визначаються відповідним цикломі включають в себе усне опитування, контрольну роботу, тестування, виконання нормативів та інше.
Контрольна робота (тест) виконується письмово у вигляді відповідей на запитання, розв`язання завдань в обсязі вивченого матеріалу. Зміст завдань з кожної контрольної роботи та порядок її проведення розглядаються на засіданні циклу і затверджуються начальником циклу. Кількість контрольних робіт (тестів) передбачається навчально-професійними програмами. Контрольні роботи (тести) виконуються слухачами під час занять у термін, що вказаний у розкладі занять.
Виконання нормативів проводиться на практичних заняттях відповідно до навчально-професійної програми та збірника нормативів.
6.14.4. Підсумковий контроль проводиться з метою встановлення дійсного рівня знань слухачів за обсягом, якістю і глибиною та вмінням застосовувати їх у практичній діяльності. Підсумковий контроль проводиться у формі заліку, диференційованого заліку, кваліфікаційного іспиту з конкретної навчальної дисципліни чи комплексного іспиту з декількох навчальних дисциплін в обсязі навчального матеріалу, визначеного навчально-професійною програмою, і в терміни, встановлені розкладом занять.
Результати складання диференційованих заліків, кваліфікаційних іспитів оцінюються за чотирибальною шкалою («відмінно», «добре», «задовільно», «незадовільно»), а заліків – за двобальною («зараховано», «незараховано»).
Залік (диференційований залік) є однією із форм підсумкового контролю за успішністю і має на меті виявити та оцінити знання і практичні навички слухачів за повний курс дисципліни.
Залік, диференційований залік проводяться після вивчення відповідної дисципліни перед початком складання кваліфікаційних (комплексних) іспитів.
Для складання заліку, диференційованого заліку на навчальну групу виділяється до чотирьох академічних годин, дні для підготовки не виділяються.
Заліки, диференційовані заліки з дисциплін проводяться за білетами чи без них шляхом співбесіди. Порядок їх проведення, форма перевірки знань і вмінь слухачів визначаються циклом.
Викладачеві надається право оцінити без опитування тих слухачів, які показали високу успішність у поточному курсовому навчанні з даної дисципліни і брали активну участь у семінарських та практичних заняттях.
Матеріали проведення заліків, диференційованих заліків обговорюються на засіданні циклу та затверджуються його начальником.
При складанні заліків, диференційованих заліків за білетами до них включаються не менше 2 питань з різних розділів дисципліни, які дозволяють перевірити і оцінити теоретичні знання слухачів та їх практичні навички.
З окремих питань дозволяється перевірка знань слухачів за допомогою технічних засобів контролю.
Результати складання заліків, диференційованих заліків вносяться до залікової відомості (додатки 1 і 2), що подаються екзаменатором у навчальний відділ у день проведення підсумкового контролю. Видача і повернення залікових відомостей підлягають обліку.
Слухачі, які мають поточну заборгованість з дисциплін, з яких проводяться заліки, диференційовані заліки, до їх складання не допускаються. Допуск до складання заліку відбувається за рішенням першого заступника начальника училища – начальника навчального відділу училища після ліквідації заборгованості.
Слухачі, які не склали заліків, диференційованих заліків у встановлені терміни з поважних причин (хвороба, сімейні обставини тощо), підтверджених документально, за рішенням першого заступника начальника училища – начальника навчального відділу допускаються до їх складання в інші терміни.
Слухачі, які не з’явилися для складання заліку, диференційованого заліку без поважних причин, вважаються такими, що отримали відповідно «не зараховано» або оцінку «незадовільно».
Слухачам, які отримали під час складання заліків, диференційованих заліків не більше двох незадовільних оцінок, дозволяється ліквідувати заборгованість на підставі залікового листа (додаток 3), що видається навчальним відділом. Видача і повернення залікових листів підлягають обліку.
Повторне складання заліків, диференційованих заліків допускається не більше двох разів з кожної  дисципліни, у тому числі один раз – викладачеві, а другий – комісії, що утворюється навчальним відділом.
Слухачі, які не склали залік або диференційований залік, до складання іспитів не допускаються. Допуск до складання іспиту відбувається за рішенням першого заступника начальника училища – начальника навчального відділу училища після ліквідації заборгованості в інші терміни.
6.14.5. Кваліфікаційний іспит – це форма підсумкового контролю засвоєння слухачем теоретичного і практичного матеріалу з окремої навчальної дисципліни протягом курсового навчання.
Комплексний іспит – це форма підсумкового контролю засвоєння слухачем теоретичного і практичного матеріалу з декількох (не більше 3-х) навчальних дисциплін одночасно.
До складання іспитів допускаються слухачі, які виконали всі вимоги навчально-професійної програми і мають позитивні підсумкові оцінки з усіх дисциплін.
На складання кваліфікаційних іспитів виноситься не більше 3-х дисциплін, що визначають фахову спрямованість для кожної категорії слухачів.
На підготовку до складання кваліфікаційного (комплексного) іспиту може надаватися один день підготовки (крім іспитів з фізичної та вогневої підготовки).
В один день дозволяється проводити в навчальній групі не більше одного кваліфікаційного іспиту. Тривалість іспиту не повинна перевищувати шести академічних годин на день на навчальну групу.
6.15. Для проведення випускних іспитів в училищі утворюється кваліфікаційна іспитова комісія (далі – комісія).
До складу комісії входять: начальник училища, перший заступник начальника училища – начальник навчального відділу, начальники циклів, старші викладачі, викладачі, викладачі-методисти, старший інспектор та інспектор навчального відділу. До участі в роботі комісії можуть залучатися представники апарату ДПтС України,органів та установ виконання покарань, слідчих ізоляторів.
Головою комісії є начальник училища, заступником голови – перший заступник начальника училища – начальник навчального відділу.
Комісія утворюється щороку до 10 січня і діє протягом календарного року. Її персональний склад визначається наказом начальника училища.
Іспити складаються слухачами в період, передбачений розкладом занять, який доводиться до відома викладачів і слухачів. Училище у виняткових випадках може встановлювати слухачам індивідуальні терміни складання заліків та іспитів за клопотанням комплектуючих органів. Порядок і методика проведення заліків та іспитів визначаються училищем.
В аудиторії, де проводиться кваліфікаційний (комплексний) іспит, повинні бути: список слухачів, допущених до складання кваліфікаційного (комплексного) іспиту, навчально-професійна програма для підготовки визначеної категорії слухачів, іспитова відомість, завдання для письмових робіт, необхідні нормативні документи, довідки, таблиці, макети тощо.
Приймання кваліфікаційного (комплексного) іспиту проводиться членами комісії за участю 2 (комплексний – 3) осіб.
Матеріали для проведення кваліфікаційного (комплексного) іспиту розробляються відповідними циклами і затверджуються начальником училища.
У білет для складання іспиту включаються, як правило, 2-3 теоретичних питання з різних розділів навчальної дисципліни і, в залежності від специфіки предмета, – одна задача чи практичне завдання.
В аудиторії повинно знаходитися до 5 слухачів, які складають іспит. Для підготовки до відповіді слухачам надається не більше 30 хвилин. Відповідь на білет не повинна перевищувати 30 хвилин.
Після закінчення відповіді з питання білету комісією можуть ставитися слухачу додаткові й уточнюючі питання в обсязі навчального матеріалу, який винесено на іспит. Перебивати слухача, який складає іспит, не рекомендується, ставити навідні питання не дозволяється.
Результати складання кваліфікаційного (комплексного) іспиту вносяться до іспитової відомості (іспитових відомостей) (додаток 4) і затверджуються протоколом комісії. Видача і повернення іспитових (залікових) відомостей підлягає обліку в навчальному відділі.
Слухачам, які склали кваліфікаційні (комплексний) іспити, за рішенням комісії вручається свідоцтво (посвідчення) встановленого зразка.
Слухачам, які не склали кваліфікаційний (комплексний) іспит, керівництво училища надає можливість скласти його повторно на підставі іспитового листа (додаток 5). При повторному нескладенні іспиту у свідоцтві (посвідченні) про проходження курсового навчання ставиться незадовільна оцінка. Рішення про відповідність таких осіб займаній посаді приймається у кожному окремому випадку атестаційною комісією комплектуючого органу, установи виконання покарань чи слідчого ізолятора.
Слухачі, які під час складання кваліфікаційних (комплексного) іспитів отримали дві і більше незадовільних оцінок, відраховуються з училища за неуспішність.
У разі неможливості здавати залік чи іспит з фізичної підготовки через хворобу слухачам у свідоцтві (посвідченні) про проходження курсового навчання ставиться відмітка з предмету «не атестований». Рішення про неатестацію приймає начальник навчального відділу на підставі висновку лікаря.