28 листопада 2015 року Україна та світ вшановують 82-і роковини Голодомору. В цей день ми згадуємо страшні події, коли наших земляків жорстоко винищували, забравши останні крихти, залишали помирати в страшних, довгих муках від  голоду. Головною причиною Голодомору історики називають політику тоталітарного сталінського режиму щодо українців. За даними істориків, у 1932-33 роках жертвами голоду в Україні стали від 4 до 10 млн. людей. Це означає, що в ті трагічні роки Україна не долічилася від 10 до 25% свого населення, втрачаючи його по 25 тисяч людей в день, по тисячі – на годину, по 17 – щохвилини. Страшну правду про Голодомор відкривають для себе не лише українці. Наразі парламенти чотирнадцяти держав визнали Голодомор 1932-1933 років геноцидом українського народу.

 Згідно указу Президента України цей День щорічно відзначається в четверту суботу листопада. По всій країні проходять жалобні, тематичні, наукові та культурно-мистецькі заходи. Крім того, о 16.00 українців просять запалити свічки пам’яті в кожному домі та в усіх органах державної влади.

В Хмельницькому училищі підвищення кваліфікації та перепідготовки персоналу Державної кримінально-виконавчої служби України  напередодні пам’ятної дати представником Хмельницького обласного краєзнавчого музею  Мельничук Оксаною Анатоліївною з постійним та перемінним складом училища проведено  музейний урок «Всім живим почути треба мертвих голоси», під час якого лунала  розповідь про голод в Україні 1932-33 років, зокрема про його перебіг на Поділлі. Також під час уроку була представлена виставка «Голод 1932-1933 років на Хмельниччині»– фотографії того часу та копії документів, які протягом довгого періоду були секретними.

Вшанувати пам’ять невинних жертв – це той мінімум, який ми, сучасні українці, маємо зробити не стільки для мільйонів загиблих, а скільки ради наших дітей, які повинні пам’ятати про ті страшні часи і робити все, щоб подібне ніколи не повторилося.