Єфективність виконання завдань, які поставлені перед Державною кримінально-виконавчою службою України, визначальним чином залежить від результативності та рівня роботи органів і установ виконання покарань. Імідж Державної кримінально-виконавчої служби України формується на основі уяви широкого кола громадськості та залежить від кадрового потенціалу органів і установ виконання покарань: від професіоналізму, уміння працівників реалізовувати завдання, покладені на них державою, моральних та особистих якостей осіб рядового та начальницького складу, їх рівня культури, здатності працювати з людьми та ін. Таким чином, персонал органів і установ виконання покарань – це обличчя ДКВС України.

 Нині Державна кримінально-виконавча служба України, як ніколи, потребує високопрофесійного, сумлінного, чесного, дисциплінованого працівника, здатного виконувати покладені на нього соціально значущі функції на основі найсучасніших підходів і методів роботи. Це завдання неможливо виконати без належної професійної підготовки майбутніх фахівців у відомчих навчальних закладах Державної кримінально-виконавчої служби України.

Державна кримінально-виконавча служба України здійснює керівництво органами і установами виконання покарань в Україні, їй підпорядковуються територіальні органи управління в регіонах і містах державного значення.

Діяльність Державної кримінально-виконавчої служби України спрямовується і координується Міністерством юстиції України.

1.Завдання та основні принципи діяльності Державної кримінально-виконавчої служби України.

Відповідно до Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України» на Державну кримінально-виконавчу службу України покладається завдання щодо здійснення державної політики у сфері виконання кримінальних покарань.

Основними завданнями Державної кримінально-виконавчої служби України є:

1) реалізація державної політики у сфері виконання кримінальних покарань та пробації, за допомогою визначення основних напрямів діяльності міжрегіональних територіальних органів з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції України, установ виконання покарань, слідчих ізоляторів, воєнізованих формувань, навчальних закладів, підприємств установ виконання покарань, інших підприємств, установ та організацій, утворених для забезпечення виконання завдань Державної кримінально-виконавчої служби України (далі – органи і установи);

2) внесення пропозицій щодо забезпечення формування державної політики у сфері виконання кримінальних покарань та пробації;

3) забезпечення формування системи наглядових, соціальних, виховних та профілактичних заходів, які застосовуються до засуджених та осіб, узятих під варту;

4) контроль за дотриманням прав людини і громадянина, вимог законодавства щодо виконання і відбування кримінальних покарань, реалізацією законних прав та інтересів засуджених та осіб, узятих під варту.

Державна кримінально-виконавча служба України відповідно до покладених на неї завдань:

1) узагальнює практику застосування законодавства з питань, що належать до її компетенції, розробляє пропозиції щодо вдосконалення законодавчих актів, актів Президента України та Кабінету Міністрів України, нормативно-правових актів міністерств та в установленому порядку подає їх Міністрові юстиції України;

2) аналізує результати діяльності органів і установ, готує на їх основі та подає Міністрові юстиції України пропозиції щодо підвищення ефективності функціонування органів і установ;

3) забезпечує виконання державних цільових програм розвитку органів і установ;

4) бере участь у розробленні та виконанні державних комплексних програм протидії злочинності;

5) організовує та контролює виконання вироків суду та інших судових рішень і застосування передбачених законом засобів виправлення засуджених;

6) забезпечує дотримання вимог законодавства в органах і установах;

7) забезпечує здійснення заходів стосовно запобігання вчиненню кримінальних правопорушень і дисциплінарних проступків засудженими та особами, узятими під варту, а також заходів щодо них для припинення кримінальних правопорушень і дисциплінарних проступків;

8) забезпечує виявлення кримінальних правопорушень, учинених в органах і установах;

9) організовує здійснення контролю за поведінкою осіб, звільнених від відбування покарання з випробуванням;

10) забезпечує контроль за організацією охорони установ виконання покарань, слідчих ізоляторів, дотриманням правопорядку та забезпеченням безпеки в них;

11) організовує забезпечення безпеки осіб, які тримаються в установах виконання покарань і слідчих ізоляторах, підрозділами таких установ та слідчих ізоляторів;

12) організовує і контролює оперативно-розшукову діяльність органів і установ виконання покарань та слідчих ізоляторів, налагоджує взаємодію з органами, до складу яких входять підрозділи, що провадять таку діяльність;

13) здійснює довідково-інформаційне та методичне забезпечення органів і установ;

14) забезпечує функціонування власної системи внутрішньої безпеки;

15) здійснює управління об’єктами державної власності;

16) організовує облік та реєстрацію засуджених та осіб, узятих під варту;

17) визначає вид установи виконання покарань, у якій відбуватимуть покарання засуджені до позбавлення волі;

18) здійснює розподіл засуджених, переводить їх та осіб, узятих під варту, з однієї установи до іншої;

19) здійснює видачу осіб (екстрадицію), а також прийом громадян України, засуджених за кордоном, для відбування покарання на території України та передачу іноземців, засуджених судами України, для відбування покарання за кордоном, забезпечує транзитне перевезення через територію України осіб, узятих під варту, або засуджених згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України;

20) забезпечує виконання актів амністії та помилування, проводить перевірки дотримання органами і установами вимог нормативно-правових актів, які регламентують порядок оформлення матеріалів до клопотання про помилування;

21) організовує проведення соціально-виховної та психологічної роботи із засудженими, залучає до її проведення представників релігійних і благодійних організацій, громадських об’єднань, творчих спілок, фізичних осіб;

22) сприяє спостережним комісіям та громадським об’єднанням у здійсненні громадського контролю за дотриманням прав і законних інтересів засуджених під час виконання кримінальних покарань;

23) організовує у взаємодії із Міністерством освіти і науки України професійно-технічне і загальноосвітнє навчання засуджених та надання освітніх послуг особам, узятим під варту;

24) організовує проведення медичної практики, здійснення санітарно-епідеміологічного нагляду, медичного контролю за станом здоров’я засуджених та осіб, узятих під варту, надання їм медичної допомоги, забезпечує належний санітарно-епідемічний стан в установах виконання покарань та слідчих ізоляторах і на їх території;

25) взаємодіє з органами державної влади, органами місцевого самоврядування та громадськими об’єднаннями щодо підготовки засуджених до звільнення з установ виконання покарань;

26) організовує залучення засуджених до суспільно корисної оплачуваної праці;

27) здійснює державний нагляд за безпечним веденням робіт персоналом органів і установ, засудженими та особами, узятими під варту;

28) установлює і підтримує зв’язки з міжнародними організаціями, у встановленому законодавством порядку укладає угоди з відповідними органами іноземних держав про співробітництво у сфері виконання кримінальних покарань, протидії злочинності та з інших питань, що належать до компетенції Державної кримінально-виконавчої служби України;

29) здійснює розгляд звернень громадян та юридичних осіб з питань, пов’язаних із діяльністю Державної кримінально-виконавчої служби України;

30) забезпечує виконання завдань, визначених Законом України «Про пробацію»;

31) здійснює інші повноваження, визначені законом.

Державна кримінально-виконавча служба України з метою організації своєї діяльності:

1) забезпечує в межах повноважень, передбачених законом, здійснення заходів щодо запобігання корупції і контроль за їх реалізацією в органах і установах;

2) здійснює добір персоналу на службу/роботу в Державну кримінально-виконавчу службу України, організовує роботу з підготовки, перепідготовки та підвищення їх кваліфікації;

3) організовує планово-фінансову роботу в органах і установах, здійснює контроль за використанням фінансових і матеріальних ресурсів, забезпечує організацію та вдосконалення бухгалтерського обліку в установленому законодавством порядку;

4) здійснює в межах повноважень, передбачених законом, разом з відповідними центральними органами виконавчої влади контроль за використанням державних коштів, передбачених для реалізації проектів, виконання програм, у тому числі міжнародних;

5) виступає державним замовником з оборонного замовлення та на поставку (закупівлю) продукції, виконання робіт, надання послуг за державні кошти для задоволення потреб національної безпеки, проектування і капітального будівництва об’єктів органів і установ;

6) здійснює заходи щодо централізованої закупівлі товарів, робіт і послуг за державні кошти для потреб органів і установ;

7) забезпечує моніторинг виробничо-господарської діяльності підприємств установ виконання покарань, аналізує результати такої діяльності, надає допомогу зазначеним підприємствам у встановленні господарських зв’язків, бере участь у формуванні та розміщенні державного замовлення;

8) організовує проведення наукових досліджень, дослідно-конструкторських і проектно-технологічних робіт, координує роботу органів і установ пов’язану із сертифікацією, стандартизацією, метрологією, винахідництвом і раціоналізацією;

9) забезпечує в межах повноважень, передбачених законом, вирішення питань цивільного захисту, стабільну роботу органів і установ в умовах особливого періоду і надзвичайного стану, додержання правового режиму надзвичайного чи воєнного стану в разі його введення в Україні або в окремих її місцевостях, здійснення інших заходів відповідно до законодавства;

10) забезпечує в межах повноважень, передбачених законом, виконання завдань з мобілізаційної підготовки та мобілізаційної готовності держави;

11) визначає потребу органів і установ у матеріально-технічних ресурсах, енергоносіях, продуктах харчування, капітальних вкладеннях для будівництва, реконструкції, розширення, технічного переоснащення і капітального ремонту, виконання проектно-вишукувальних робіт і робіт з типового проектування об’єктів органів і установ; організовує і забезпечує раціональне та ефективне використання усіх видів енергетичних ресурсів та води, впровадження енергозберігаючих заходів в органах і установах;

12) здійснює нагляд за технічним станом будівель, споруд та об’єктів інженерної інфраструктури, автотранспортних засобів органів і установ;

13) забезпечує виконання завдань з пожежної безпеки щодо захисту життя і здоров’я громадян, державної власності від пожеж та підтримання належного рівня пожежної безпеки в органах і установах, проводить експертизу проектної та іншої документації відповідно до нормативних-правових актів з пожежної безпеки;

14) забезпечує установи виконання покарань та слідчі ізолятори інженерно-технічними засобами охорони і нагляду, спеціальними засобами захисту та активної оборони, системами зв’язку і управління, зброєю, боєприпасами, бойовою та спеціальною технікою, протипожежними засобами, технікою та автомобілями, контролює їх розподіл, зберігання і використання;

15) організовує в межах повноважень, передбачених законом, роботу щодо комплектування, зберігання, обліку та використання архівних документів, що пов’язані з діяльністю органів і установ;

16) сприяє діяльності профспілкового руху та громадських об’єднань, статутні положення яких не суперечать засадам діяльності Державної кримінально-виконавчої служби України та вимогам законодавства;

17) забезпечує висвітлення діяльності органів і установ, зокрема через засновані нею в установленому порядку засоби масової інформації та власний веб-сайт, організовує проведення семінарів, конференцій з питань, що належать до її компетенції;

18) організовує ведення діловодства у порядку встановленому законодавством;

19) провадить у встановленому порядку редакційно-видавничу діяльність, зокрема видає газети, журнали, бюлетені, збірники нормативно-правових актів та інші матеріали з питань діяльності органів і установ;

20) взаємодіє з Антитерористичним центром при СБУ у питаннях боротьби з тероризмом та здійснює заходи щодо запобігання та припинення злочинів терористичної спрямованості на об’єктах органів і установ;

21) забезпечує виконання завдань у сфері пробації.

Основними принципами діяльності Державної кримінально-виконавчої служби України є законність; повага та дотримання прав і свобод людини та громадянина; гуманізм; позапартійність; єдиноначальність; колегіальність при розробці важливих рішень; взаємодія з органами державної влади, органами місцевого самоврядування, об’єднаннями громадян, благодійними і релігійними організаціями; відкритість для демократичного цивільного контролю.

Правовою основою діяльності Державної кримінально-виконавчої служби України є Конституція України, Закон України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України» та інші закони України, акти Президента України і Кабінету Міністрів України, чинні міжнародні договори, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, а також видані відповідно до них нормативно-правові акти Міністерства юстиції України.

2.Структура та чисельність Державної кримінально-виконавчої служби України.

Державна кримінально-виконавча служба України відповідно до закону здійснює правозастосовні та правоохоронні функції і складається з центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань, його територіальних органів управління, кримінально-виконавчої інспекції, установ виконання покарань, слідчих ізоляторів, воєнізованих формувань, навчальних закладів, закладів охорони здоров’я, підприємств установ виконання покарань, інших підприємств, установ і організацій, створених для забезпечення виконання завдань Державної кримінально-виконавчої служби України.

Загальна чисельність персоналу Державної кримінально-виконавчої служби України, що утримується за рахунок Державного бюджету України, визначається відповідно до закону.

Гранична чисельність персоналу центрального апарату центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань та його територіальних органів управління визначається Кабінетом Міністрів України.

Структура, штати територіальних органів управління, підрозділів кримінально-виконавчої інспекції, установ виконання покарань, слідчих ізоляторів, воєнізованих формувань, навчальних закладів, закладів охорони здоров’я та положення про них затверджуються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань.

Штатна чисельність персоналу установ виконання покарань, слідчих ізоляторів і кримінально-виконавчої інспекції, встановлена на рік, залишається незмінною протягом року незалежно від зміни чисельності осіб, які тримаються в цих установах, слідчих ізоляторах або перебувають на обліку в зазначеній інспекції.

 Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань, його територіальні органи управління, установи виконання покарань, слідчі ізолятори, навчальні заклади, заклади охорони здоров’я, підприємства установ виконання покарань, інші підприємства, установи та організації, створені для забезпечення виконання завдань Державної кримінально-виконавчої служби України, є юридичними особами, мають печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням, інші печатки і штампи, рахунки в установах банків.

3.Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України»  керівництво Державною кримінально-виконавчою службою України та діяльністю центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань здійснює керівник центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань, який несе персональну відповідальність за виконання завдань Державної кримінально-виконавчої служби України.

 Керівника центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань, та його заступників призначає за поданням Прем’єр-міністра України та звільняє з посад Президент України.

4.Територіальні органи управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань.

 

 Для забезпечення виконання завдань Державної кримінально-виконавчої служби України Кабінетом Міністрів України утворюються територіальні органи управління – управління (відділи) в Автономній Республіці Крим, областях, місті Києві та Київській області, місті Севастополі.

Територіальні органи управління здійснюють керівництво оперативно-службовою та фінансово-господарською діяльністю підпорядкованих їм органів і установ та виконують функції, передбачені положеннями про територіальні органи управління.

Положення про територіальні органи управління затверджуються Міністерством юстиції України.

 Кримінально-виконавча інспекція – орган, який виконує покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, громадських робіт, виправних робіт та здійснює контроль за поведінкою осіб, звільнених від відбування покарання з випробуванням або умовно-достроково, а також звільнених від відбування покарання вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років.

Кримінально-виконавча інспекція здійснює функції та повноваження, передбачені законом та іншими нормативно-правовими актами.

Положення про кримінально-виконавчу інспекцію затверджується центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань.

Установи виконання покарань та слідчі ізолятори утворюються і ліквідуються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань та виконують функції, передбачені законом та іншими нормативно-правовими актами. Законодавством визначаються особливості відвідування цих установ і слідчих ізоляторів та спеціальні вимоги режиму доступу на їх територію.

 Воєнізовані формування – підрозділи, які відповідно до закону діють у складі органів і установ виконання покарань, слідчих ізоляторів, призначені для їх охорони та запобігання і припинення дій, що дезорганізують роботу виправних установ.

Підприємства установ виконання покарань є державними підприємствами, які здійснюють господарську діяльність та професійно-технічне навчання засуджених.

Підприємства установ виконання покарань проводять свою діяльність відповідно до законодавства з урахуванням таких особливостей:

1) засновником підприємств установ виконання покарань є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань, який затверджує їх статути;

2) створення, реорганізація і ліквідація підприємств установ виконання покарань, розпорядження їх майном здійснюються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань;

3) підприємства установ виконання покарань визначають структуру управління і штати в порядку, встановленому законодавством;

4) керівниками підприємств установ виконання покарань є за посадами заступники начальників установ виконання покарань;

5) порядок призначення і звільнення з посад, права, обов’язки та умови служби працівників підприємств установ виконання покарань, які мають спеціальні звання рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України, визначаються відповідно до законодавства;

6) трудові відносини засуджених регулюються законодавством про працю з урахуванням вимог кримінально-виконавчого законодавства;

7) свою діяльність підприємства установ виконання покарань планують з урахуванням можливості організації професійно-технічного навчання, формування трудових навичок у засуджених;

8) засуджені залучаються до праці з урахуванням наявних виробничих потужностей підприємств установ виконання покарань;

9) підприємствам установ виконання покарань створюються сприятливі умови в залученні до виготовлення продукції (виконання окремих видів робіт, надання послуг) для регіональних потреб;

10) підприємства установ виконання покарань мають право на пільги зі сплати податків і зборів (обов’язкових платежів) відповідно до законів з питань оподаткування;

11) підприємства установ виконання покарань не можуть бути засновниками (учасниками) суб’єктів господарювання, щодо них не може бути порушено провадження у справі про банкрутство.

Постановою Кабінету Міністрів України від 24 січня 2020 р. № 20 «Деякі питання територіальних органів Міністерства юстиції» ліквідовано як юридичні особи публічного права територіальні органи Міністерства юстиції: Адміністрацію Державної кримінально-виконавчої служби України та Центральне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції. Утворено як юридичну особу публічного права міжрегіональний територіальний орган Міністерства юстиції з питань виконання кримінальних покарань — Департамент з питань виконання кримінальних покарань.

Постановою Кабінету Міністрів України від 24 січня 2020 р. № 20 «Деякі питання територіальних органів Міністерства юстиції» установлено, що територіальні органи Міністерства юстиції, які ліквідуються згідно з пунктом 1 цієї постанови, продовжують здійснювати повноваження та функції, покладені на зазначені органи, до завершення здійснення заходів, пов’язаних з утворенням Департаменту з питань виконання кримінальних покарань. Здійснення заходів, пов’язаних з ліквідацією територіальних органів згідно з пунктом 1 цієї постанови та утворенням Департаменту з питань виконання кримінальних покарань, покладається на Міністерство юстиції. Департамент з питань виконання кримінальних покарань, що утворюється згідно з пунктом 2 цієї постанови, є правонаступником територіальних органів Міністерства юстиції, які ліквідуються згідно з пунктом 1 цієї постанови.

  1. Персонал Державної кримінально-виконавчої служби України.

 

До персоналу Державної кримінально-виконавчої служби України належать особи рядового і начальницького складу, спеціалісти, які не мають спеціальних звань, та інші працівники, які працюють за трудовими договорами в Державній кримінально-виконавчій службі України.

Служба в Державній кримінально-виконавчій службі України є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров’я і віком громадян України. Час проходження служби в Державній кримінально-виконавчій службі України зараховується до страхового стажу, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби відповідно до закону.

Стосовно осіб, які претендують на службу в Державній кримінально-виконавчій службі України, за їх письмовою згодою проводиться спеціальна перевірка в порядку, встановленому Законом України “Про запобігання корупції”.

Особи, які претендують на службу в Державній кримінально-виконавчій службі України, до призначення на відповідну посаду подають декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, відповідно до Закону України “Про запобігання корупції”, та зобов’язані повідомити керівництву органу чи підрозділу, на посаду в якому вони претендують, про працюючих у цьому органі чи підрозділі близьких їм осіб.

{Частину другу статті 14 доповнено абзацом третім згідно із Законом № 4711-VI від 17.05.2012; із змінами, внесеними згідно із Законом № 524-IX від 04.03.2020}

На службу до Державної кримінально-виконавчої служби України приймаються на конкурсній, добровільній, контрактній основі громадяни України, які спроможні за своїми особистими, діловими та моральними якостями, віком, освітнім і професійним рівнем та станом здоров’я ефективно виконувати відповідні службові обов’язки. Кваліфікаційні вимоги до професійної придатності визначаються нормативно-правовими актами Міністерства юстиції України. При прийнятті на службу може бути встановлений строк випробування до шести місяців. Не може бути прийнята на службу особа, яка має не погашену або не зняту судимість за вчинення злочину, крім реабілітованої, або на яку протягом останнього року накладалося адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов’язаного з корупцією.

{Частина третя статті 14 із змінами, внесеними згідно із Законами № 4711-VI від 17.05.2012№ 5461-VI від 16.10.2012№ 524-IX від 04.03.2020}

{Зміни до частини третьої статті 14 див. в Законі № 5461-VI від 16.10.2012}

Громадяни України, які вперше зараховуються на посади рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби та у відповідних випадках пройшли встановлений строк випробування, складають присягу такого змісту:

“Я (прізвище, ім’я, по батькові), вступаючи на службу до Державної кримінально-виконавчої служби України, клянуся завжди залишатися відданим Українському народові, неухильно додержуватися Конституції та законів України, бути чесним, гуманним, сумлінним і дисциплінованим, зберігати державну та іншу охоронювану законом таємницю. Присягаю з високою відповідальністю виконувати свій службовий обов’язок, вимоги статутів і наказів, постійно вдосконалювати професійну майстерність та підвищувати рівень культури, не допускати порушень прав і свобод людини та громадянина, всіляко сприяти зміцненню правопорядку. Якщо я порушу цю присягу, то готовий нести відповідальність, установлену законом”.

 Особа рядового чи начальницького складу кримінально-виконавчої служби підписує текст присяги, який зберігається в її особовій справі. Порядок складення присяги визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань.

  1. Положення структурних підрозділів Хмельницького центру ПКП ДКВС України.

Хмельницький центр підвищення кваліфікації персоналу Державної кримінально-виконавчої служби України у своїй діяльності керується Конституцією України, Законом України «Про освіту» та іншими законами України, актами Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України, нормативно-правовими актами Міністерства юстиції України, іншими нормативно-правовими актами, а також цим Статутом.

                       Хмельницький центр підвищення кваліфікації персоналу Державної кримінально-виконавчої служби України є державним навчальним закладом з правами юридичної особи, підпорядкований Міністерству юстиції України, має печатку із зображенням Державного Герба України та назвою, веде самостійне діловодство, має самостійний баланс та власні рахунки в органах Державної казначейської служби України, ідентифікаційний номер. Засновником Хмельницького центру є Держава в особі Міністерства юстиції України.

                    Міністерство юстиції України є уповноваженим органом, до сфери правління якого віднесено Хмельницький центр відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 18 травня 2016 року № 343 «Деякі питання оптимізації діяльності центральних органів виконавчої влади системи юстиції» та наказу Міністерства юстиції України від 08 листопада 2016 року № 3189/5 «Про прийняття до сфери управління Міністерства юстиції України цілісних майнових комплексів державних підприємств, установ та організацій».

                    Хмельницький центр є державним навчальним закладом, який забезпечує задоволення потреб у професійній підготовці осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України. Основними напрямами діяльності Хмельницького центру є спеціалізація, підвищення кваліфікації осіб рядового і начальницького складу ДКВС України, зокрема шляхом здійснення:

– первинної професійної підготовки новопризначених осіб рядового і начальницького складу з метою формування спеціальних знань, умінь та навичок, необхідних для виконання службових обов’язків за конкретною посадою;

– підвищення кваліфікації осіб рядового і начальницького складу ДКВС України з метою набуття додаткових знань і навичок щодо виконання завдань та обов’язків у межах спеціальності.

У відповідності до наказу Міністерства юстиції України «Про затвердження структури та штату Хмельницького центру підвищення кваліфікації персоналу Державної кримінально – виконавчої служби України» від 20.03.2017 р. № 1094/к  (із змінами від 26.10.2017 № 4190/к)  та з метою систематизації та впорядкування роботи структурних підрозділів Хмельницького центру ПКП ДКВС України затверджено Положення структурних підрозділів центру, а саме:

  • Положення про канцелярію Хмельницького центру підвищення кваліфікації персоналу Державної кримінально – виконавчої служби України.
  • Положення про сектор фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку Хмельницького центру підвищення кваліфікації персоналу Державної кримінально – виконавчої служби України.
  • Положення про групу по роботі з персоналом Хмельницького центру підвищення кваліфікації персоналу Державної кримінально – виконавчої служби України.
  • Положення про навчальний відділ Хмельницького центру підвищення кваліфікації персоналу Державної кримінально – виконавчої служби України.
  • Положення про цикл кінологічної підготовки Хмельницького центру підвищення кваліфікації персоналу Державної кримінально – виконавчої служби України.
  • Положення про цикл загальноправових дисциплін Хмельницького центру підвищення кваліфікації та перепідготовки персоналу Державної кримінально-виконавчої служби України.
  • Положення про цикл вогневої та фізичної підготовки Хмельницького центру підвищення кваліфікації персоналу Державної кримінально-виконавчої служби України.
  • Положення про цикл спеціальних дисциплін Хмельницького центру підвищення кваліфікації та перепідготовки персоналу Державної кримінально-виконавчої служби України
  • Положення про загальну бібліотеку Хмельницького центру підвищення кваліфікації персоналу Державної кримінально – виконавчої служби України.
  • Положення про групу охорони праці Хмельницького центру підвищення кваліфікації персоналу Державної кримінально – виконавчої служби України.
  • Положення про фельдшерський пункт охорони здоров’я Хмельницького центру підвищення кваліфікації персоналу Державної кримінально – виконавчої служби України.
  • Положення про інтендатсько – господарчий відділ Хмельницького центру підвищення кваліфікації персоналу Державної кримінально – виконавчої служби України.
  • Положення про комунально-експлуатаційної групи інтендатсько-господарчого відділу Хмельницького центру підвищення кваліфікації персоналу Державної кримінально – виконавчої служби України.
  • Положення про технічну частину з гаражем інтендатсько-господарчого відділу Хмельницького центру підвищення кваліфікації персоналу Державної кримінально – виконавчої служби України.
  • Положення про групу з мобілізаційної роботи Хмельницького центру підвищення кваліфікації персоналу Державної кримінально – виконавчої служби України.
  • Положення про чергову частину Хмельницького центру підвищення кваліфікації персоналу Державної кримінально – виконавчої служби України.
  • Положення про стройову частину Хмельницького центру підвищення кваліфікації персоналу Державної кримінально – виконавчої служби України.
  • Положення про юридичну групу Хмельницького центру підвищення кваліфікації персоналу Державної кримінально – виконавчої служби України.
  • Положення про пункт ветеринарної медицини Хмельницького центру підвищення кваліфікації персоналу Державної кримінально – виконавчої служби України.
  • Положення про їдальню Хмельницького центру підвищення кваліфікації персоналу Державної кримінально – виконавчої служби України.

 

Висновок

Положення про органи, установи ДКВС України та Хмельницького центру підвищення кваліфікації персоналу Державної кримінально-виконавчої служби України, а також правові основи організації та діяльності Державної кримінально-виконавчої служби України, її завдання та повноваження визначені Законом України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України».

Структурні підрозділи органів, установ ДКВС України та Хмельницького центру ПКП ДКВС України у своїй роботі керуються Конституцією України, Законом України «Про Державну кримінально – виконавчу службу України», іншими законами України, актами Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, нормативно – правовими актами України, наказами, дорученнями  Міністерства юстиції України, а також Положеннями про них.