- ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ЦЕНТР ПКП ДКВС УКРАЇНИ - http://kvs-school.km.ua -

Тема 2. Заходи безпеки при поводженні зі зброєю, прийоми та правила стрільби з пістолета Макарова і автомата Калашникова

Табельна вогнепальна зброя закріплюється за працівником КВС, які прийняли присягу, закінчили навчальні заклади ДКВС України або пройшли початкову підготовку і допущені до самостійного несення служби, засвоїли матеріальну частину, підстави та порядок її застосування і використання, заходи безпеки при поводженні з нею.

 

Категорично забороняється:

при поводженні з вогнепальною зброєю безпідставно направляти ствол в бік людей, транспорту, будинків, інших будівель та споруд;

в разі необхідності табельна вогнепальна зброя повинна бути спрямована на поверхню, яка зможе прийняти кулю (у землю, стовбур, кулеуловлювач, або уверх під кутом 45-60 градусів);

– залишати зброю без нагляду, де б це не було або передавати її іншим особам;

– користуватись без необхідності чужою зброєю та зброєю, навики поводження з якою відсутні;

– проводити чистку зброї бензином, або іншими легкозаймистими речовинами, а також абразивними матеріалами, палити під час чистки;

– без необхідності палець не повинен знаходитись на спусковому гачку;

– в усіх випадках, не пов`язаних зі стрільбою запобіжник повинен бути в положенні «запобігання»;

– затикати  або закривати чимось канал  ствола;

– при поводженні з патронами не допускати пошкоджень, берегти їх від ударів, вологи, забруднення та інше.

 

При огляді зброї необхідно перевірити:

  1. Перевірити наявність патрона в патроннику.
  2. Чи відповідають номери на затворі, запобіжнику та магазинах, номеру на рамці.
  3. Чи нема на металевих частинах нальоту іржі, бруду, подряпин, тріщин, в якому стані знаходиться змазка.
  4. Чи справно діє затвор, магазин, ударно-спусковий механізм, запобіжник і затворна затримка.
  5. Чи справні мушка та цілик.
  6. Чи утримується магазин в основі рукоятки (для пістолета).
  7. Чи чистий канал ствола.

 

При огляді патронів необхідно перевірити:

– чи немає на гільзах іржі й зеленого нальоту, особливо на капсулі, вм`ятин,

подряпин, що перешкоджають входженню патрона в патронник;

– чи не витягується куля з гільзи рукою, чи не виступає капсуль вище поверхні дна гільзи;

– чи немає серед бойових патронів учбових.

Заходи безпеки при поводженні з вогнепальною зброєю під час несення працівником служби:

– забороняється під час несення служби розбирати зброю, без потреби вимикати запобіжник, досилати патрон до патронника, виймати магазин з рукоятки пістолета та патрони з  магазину;

Ведення вогню повинно бути терміново припинено кожним стріляючим самостійно або по команді керівника у випадках:

– появи людей, машин, тварин у зоні вогню, низько літаючих літаків чи гелікоптерів над районом стрільб;

– підняття білого прапора (білого ліхтаря) на командному пункті;

– виникнення пожежі від стрільби;

– втрати орієнтиру під час нічних стрільб.

 

Категорично забороняється під час стрільб:

– виймати зброю з кобури без дозволу керівника стрільб;

– направляти зброю (незалежно від того, заряджена вона чи ні ) в бік людей та місць, де вони можуть з`явитися;

– заряджати зброю бойовими чи холостими патронами до команди керівника стрільб;

– відкривати і вести вогонь без команди керівника стрільб, у небезпечних напрямках, з несправної зброї та коли піднято білий прапор (ліхтар) на командному пункті стрільбища (тиру);

– залишати зброю на рубежі відкриття вогню.

  1. Прийоми стрільби з пістолета: підготовка до стрільби, виконання пострілу, припинення стрільби

 

Стрільба з пістолета ведеться з положення стоячи, з колін, лежачи на животі, лежачи на боку, сидячи, з руки чи з двох рук, з упору, а також при русі на автомобілі і т.д. Усі прийоми стрілець виконує швидко, не припиняючи спостереження за ціллю. Стрільба з пістолета складається з виконання наступних прийомів: прийняти положення для стрільби, заряджання зброї; виконання пострілу (прицілювання та оброблення спуску) припинення стрільби (припинення натискання на хвіст спускового гачка, ввімкнення запобіжника, розряджання пістолета).

Виконання влучного пострілу залежить від прийняття правильного положення для стрільби, утримання зброї (хватки), прицілювання, затримки держання та спуску курка. Ці елементи тісно пов’язані між собою. Для влучного пострілу, перш за все, необхідно забезпечити найбільшу стійкість зброї.

Основні причини, які знижують влучність стрільби:

  • помилки стрільця у виборі точки прицілювання;
  • помилки у встановленні мушки та цілика;
  • не правильне положення для стрільби:
  • не правильне тримання пістолета;
  • не правильна обробка спуску;
  • не справність зброї та боєприпасів;
  • не достатнє освітлення та метеорологічні умови.

У бою вогонь з пістолета ведеться самостійно.

Підготовка до стрільби (прийняття положення для стрільби, заряджання зброї).

Для виконання прийомів стрільби, що забезпечують найбільшу влучність та зручність дій стрільця, кожен співробітник повинен у залежності від своїх індивідуальних особливостей відпрацювати найбільш вдале та стійке положення для стрільби, дотримуючись при цьому одноманітності положення рукоятки в руці та найбільш зручного положення корпуса, рук та ніг.

 

При прийнятті положення до стрільби за командою «Заряджай» стрілець повинен:

  • вийняти пістолет з кобури;
  • від’єднати від пістолета магазин, вкласти пістолет у кобуру;
  • спорядити магазин патронами;
  • вийняти пістолет з кобури та та приєднати магазин до пістолета;
  • дослати патрон до патронника, для чого вимкнути запобіжник, відвести затвор в крайнє заднє положення та відпустити його;
  • ввімкнути запобіжник та покласти пістолет до кобури.

 

Для прийняття положення для стрільби стоячи з руки необхідно:

  • повернутися впівоберта вліво та, не приставляючи праву ногу, виставити її вперед у направленні до цілі на ширину плечей, розподіливши вагу тіла рівномірно на дві ноги. Утриманням витягнутої руки зі зброєю досягається за рахунок роботи найбільш сильних груп м’язів. При стрільбі стоячи потрібно відхилити тулуб трохи назад, а таз трішечки вперед. Права рука повністю випрямляється, як показала багаторічна практика, сприяє одноманітній протидії віддачі зброї та стабільності кута вильоту кулі;
  • відкрити кришку кобури та вийняти пістолет з кобури;
  • тримати пістолет стволом догори напроти правого ока, зберігаючи при цьому положення кисті руки на висоті підборіддя, або донизу під кутом 45 градусів градусів, ліва рука не повинна бути напруженою;
  • утримуючи пістолет стволом догори або донизу, накласти великий палець правої руки на папірець запобіжника й опустити його донизу;
  • покласти вказівний палець на спускову скобу, не торкаючись спускового гачка (при стрільбі з лівої руки положення корпуса протилежне).

Якщо стрільба буде вестись із попереднім зведенням курка, а не самовзводом, то після вимкнення запобіжника необхідно натискуванням великого пальця правої руки на голівку курка поставити курок на бойовий звід.

Для прийняття положення для стрільби з коліна та лежачи, необхідно особливу увагу приділити засобам безпеки, ствол пістолета направляється тільки в ціль. Виконання пострілу (прицілювання та спуск курка) Для виконання пострілу з усіх положень для стрільби потрібно:

  • вибрати точку прицілювання;
  • не припиняючи спостереження за ціллю, витягнути руку з пістолетом уперед, утримуючи пістолет за рукоятку кистю руки ;
  • накласти вказівний палець руки, в якій утримується пістолет, паралельно направленню ствола.

 

Хватка пістолета – це спосіб утримання рукоятки пістолета кистю руки. Добре відпрацьована та одноманітна хватка – половина успіху в стабільній стрільбі. Навіть незначна зміна хватки негативно впливає на влучність стрільби. Хватка в цілому повинна бути щільною, глибокою, кисть розміщається на рукояті якомога ближче ло осі каналу ствола. При правильній хватці кисть руки з пістолетом буде розташована в одній вертикальній площині з передпліччям і ніби продовжуватиме її. Вказівний палець не повинен брати будь-якої участі в утриманні і укріпленні пістолета в кисті, його нігтева і друга фаланги не повинні торкатись пістолета. Великий палець правої руки розміщується справа на рамці пістолета паралельно осі каналу ствола, злегка торкаючись затворної затримки. Великий палець правої руки бере мінімальну участь в утриманні пістолета, він є ніби направляючим. Будь-яке інше положення великого пальця правої руки при утриманні пістолета значно погіршує умови роботи м’язів згиначів вказівного пальця, які здійснюють тиск на спусковий гачок, що в свою чергу, веде до зміни кута вильоту кулі після пострілу.

Правильність прийнятого положення по відношенню до цілі перевіряється так: якщо при підйомі з пістолетом у бік цілі стрілець виявить , що лінія прицілювання направлена куди – не будь у бік від цілі, він повинен змінити направлення поворотом усього тулуба по відношенню до цілі або переставленням стоп. Якщо разом з рукою вказівного пальця переміщується і зброя, треба перевірити положення вказівного пальця, в цілому переглянути хватку і трохи змінити її. Для прицілювання затримати дихання на видиху, зажмурити око яке не бере участі в наведенні зброї на ціль, а другим оком дивитись через прорізь цілику на мушку так, щоб мушка була посередині прорізу цілика, а вершина нарівні з верхніми краями цілика; в такому положенні пістолет наводиться в точку прицілювання, й одночасно розпочати натискування на хвіст спускового гачка.

Прицілювання проходить в умовах безперервного коливання зброї, тому що неможливо забезпечити абсолютну нерухомість зброї. Прицілюватись треба у визначеній послідовності. Перш за все, треба перевірити вихідне положення для стрільби, спочатку без затримання дихання, потім – затримуючи дихання на короткі проміжки часу. Далі стрілець встановлює «рівну мушку» та підводить її в точку прицілювання і затримує дихання. Око стрільця не може одночасно чітко бачити предмети, які розташовані на різній відстані від нього; якщо чітко бачиш мушку, то мішень і прорізь прицілу будуть сприйматись оком розпливчастими. Якщо ж зосередити зір на мішені, розпливчастими стануть мушка на прорізь прицілу. Тому під час прицілювання стрілець повинен намагатись чітко бачити мушку та прорізь, а не мішень – це одна з основних вимог успішної стрільби з пістолета. Прицілювання завжди має бути одноманітним. Стрілець весь час повинен слідкувати за величиною просвіту між вершиною мушки та нижнім обрізом чорного «яблука» мішені.

Якщо вершина мушки, розміщуючись нарівні з краями прорізу прицілу, розташована ближче до її правого або лівого краю, то пробоїни на мішені перемістяться відповідно праворуч або ліворуч. Якщо вершина мушки буде розташована вище або нижче рівня прорізу прицілу – попадання будуть відповідно вище або нижче.

 

Дихання. Від постановки дихання стрільця залежить результат кожного пострілу та вправи в цілому. Відомо: під час дихання здійснюється рух грудної клітки, живота, плечового поясу, що викликає зміщення та коливання зброї. Стрільцю потрібно затримувати дихання. Людина може без будь-яких зусиль затримати дихання на 12-15 сек. Цього часу достатньо, щоб зробити влучний постріл.

Для спуску курка необхідно, утримуючи дихання, плавно натискувати першим суглобом вказівного пальця на хвіст спускового гачка, поки курок, незалежно від стрільця, немов сам по собі, не зірветься з бойового зводу і не відбудеться постріл. При зведеному попередньо курку слід пам’ятати, що спусковий гачок має вільний хід, при якому постріл не відбувається.

При натискуванні на хвіст спускового гачка тиск пальцем проводити прямо назад. Стрілець повинен плавно збільшувати тиск на хвіст спускового гачка в той час, коли вершина рівної мушки співпадає з точкою прицілювання. Коли мушка відхиляється від точки прицілювання, потрібно не збільшувати, але й не зменшувати тиск, виправити наведення зброї, і, як тільки рівна мушка знову співпаде з точкою прицілювання, знову плавно збільшити натискування на хвіст спускового гачка.

При спуску курка не слід реагувати на незначні коливання мушки в точці прицілювання, а плавно і впевнено натискувати на спусковий гачок. Необхідно не допускати смикання за спусковий гачок, тому що воно тягне за собою невлучний постріл.

При стрільбі, коли час необмежений на виконання вправ, якщо стрілець побачив помилку у своїх діях або нестачу дихання, то постріл виконується з другої спроби.

Якщо стрілець, натискуючи на хвіст спускового гачка, відчуває, що не може довше затримувати дихання, то треба, не послаблюючи і не посилюючи натискування пальцем, перевести дихання і, затримавши його знову, продовжувати плавно дотискувати на хвіст спускового гачка, поки не відбудеться постріл.

Співробітник, озброєний пістолетом, веде вогонь самостійно, згідно з обставинами.

Стрільба з пістолета ведеться з будь-якого місця та положення, що забезпечують враження цілі в найкоротший час.

Під час вогневих контактів при застосуванні зброї співробітник вибирає місце самостійно, враховуючи обставини та характер місцевості. Вибране місце для стрільби повинне забезпечувати зручність дій, найбільшу ефективність вогню та укриття від вогню злочинців.

Припинення стрільби

Припинення стрільби може бути тимчасовим і повним. Для тимчасового припинення стрільби на заняттях подається команда «Стій!», після якої стрілець повинен припинити натискування на спусковий гачок; утримуючи пістолет у руці, великим пальцем цієї руки підняти прапорець запобіжника вгору (увімкнути запобіжник) і, якщо потрібно, перезарядити пістолет. Для перезарядження пістолета потрібно: – від’єднати магазин від рукоятки;  – приєднати споряджений магазин до пістолета; – перед стрільбою вимкнути запобіжник і, якщо стрільба буде вестися з попереднім зведенням курка, поставити курок на бойовий звід. (Якщо перед перезарядженням були використані всі патрони, затвор відводиться назад і різко відпускається).

Для повного припинення стрільби подається команда «Розряджай!», при якій стрілець повинен: – припинити натискання на спусковий гачок; – ввімкнути запобіжник;

– розрядити пістолет (від’єднати магазин; вимкнути запобіжник; витягнути патрон з патронника, для чого, утримуючи пістолет у руці за рукоятку, вільною рукою відвести затвор назад і відпустити цього; увімкнути запобіжник; вкласти пістолет у кобуру; за командою керівника стрільб підняти патрон з землі (підлоги); витягнути патрони з магазина; витягнути пістолет із кобури; приєднати магазин до рукоятки; знову покласти пістолет у кобуру і закрити кришку кобури).

За командою «Зброю до огляду» стрілець зобов’язаний:

  • рукою, яка вільна від утримання пістолета, витягнути магазин з основи рукоятки пістолета і вкласти його під великий палець руки, котра тримає пістолет, спереду запобіжника так, щоб подавач магазина був 2-3 см вище затвора;
  • після огляду зброї керівником стрільб взяти магазин у руку;
  • великим пальцем руки, яка утримує пістолет, натиснути на кнопку затворної затримки та звільнити затвор;
  • натиснути на спусковий гачок, провести контрольний спуск курка в напрямку мішені; ввімкнути запобіжник;
  • приєднати магазин до пістолета;
  • вкласти пістолет у кобуру і закрити кришку кобури.

 

  1. Правила стрільби: вибір місця для стрільби, вибір цілі, точки прицілювання

 

Правила стрільби із автомата АК-74

Для успішного виконання завдань у бою необхідно:

  • безперервно спостерігати за полем бою; швидко і правильно підготовляти дані для стрільби;
  • уміло вести вогонь у найрізноманітніші цілі за різних умов бойової обстановки як вдень, так і вночі; для ураження групових і найбільш важливих одиночних цілей застосовувати зосереджений вогонь;
  • спостерігати за результатами вогню і вміло його коректувати;
  • стежити за витратою патронів у бою і вживати заходів до своєчасного їх поповнення.

Спостереження за полем бою і цілевказання

Спостереження ведеться з метою своєчасного виявлення розташування і дій супротивника. Крім того, в бою необхідно спостерігати за сигналами і знаками командира і за результатами свого вогню. Якщо не має особливих вказівок командира, солдати ведуть спостереження в зазначеному їм секторі обстрілу.

Вибір цілі

Для автоматів найбільш характерними є живі цілі – обслуга кулеметів і гармат, групи стрільців або окремі фігури, які ведуть вогонь з різних положень, а також жива сила на автомобілях, мотоциклах і т.п. Крім того, з автоматів вогонь ведеться і в повітряні цілі. Цілі на полі бою можуть бути нерухомими, рухомими і які з’являються на короткий час. Якщо ціль для ураження не зазначена командиром, в першу чергу, необхідно уражати найнебезпечніші і найважливіші цілі, наприклад: обслугу кулеметів і гармат, командирів і спостерігачів супротивника. З двох однакових за важливістю цілей вибирати для обстрілу найближчу і найбільш уразливу. З появою під час стрільби нової, більш важливої цілі негайно перенести вогонь на неї.

Вибір прицілу, точки прицілювання і цілика

Підготовка вихідних даних для стрільби зі стрілецької зброї включає визначення вихідних установок прицілу, цілика, точки прицілювання з урахуванням необхідних поправок на метеорологічні умови стрільби, головним чином на бічний вітер, а також на рух цілі. Причому внесення поправок на умови стрільби, як правило, проводиться без використання таблиць стрільби, за польовими (мнемонічними) правилами, які стріляючі повинні знати напам’ять і вміти застосовувати на практиці. Вихідним для вибору прицілу і точки прицілювання є дальність до цілі або рубежу, по яких необхідно вести вогонь.

При стрільбі на дальності до 400м. встановлюється приціл 4 або «П», прицілюючись в нижній край цілі чи в середину, якщо ціль висока. При стрільбі на дальності, понад 400м., приціл встановлюється відповідно до цієї дальності, округленої до сотень метрів. За точку прицілювання, як правило, береться середина цілі. Якщо умови обстановки не дозволяють змінювати установку прицілу залежно від дальності до цілі, то в межах дальності прямого пострілу встановити приціл «П» і прицілюватися в нижній край цілі. Нормальними зовнішніми умовами стрільби вважаються температура повітря +15°С, відсутність вітру і підвищення місцевості над рівнем моря. При стрільбі в літніх умовах поправку в приціл і точку прицілювання на температуру повітря не вносьте, тому що дальність польоту кулі змінюється незначно. Взимку (в умовах низьких температур) при стрільбі на відстані понад 400м і при температурі повітря до -25°С точку прицілювання вибирайте на верхньому зрізі цілі, а при температурі нижче -25°С збільшуйте приціл на одну поділку. У посібниках (настановах) зі стрілецької справи даються величини поправок для середніх умов стрільби: при помірному вітрі (4-5 м/с.), що віє під кутом 90° до площини стрільби, для швидкості цілі 3 м/с (приблизно 10 км/год) – у фігури, що біжать, 12-20 км/год. – у мотоцілі. Запам’ятати значення табличних поправок на усі дальності стрільби неможливо, та й немає необхідності. У реальних умовах на полі бою швидкість і напрямок вітру, як і швидкість руху цілі, визначаються на око. При виконанні наведення з виносом точки прицілювання також допускаються значні помилки. Тому поправки можна враховувати за так званими мнемонічними правилами, зручними для запам’ятовування і, які дають достатню для практики точність підготовки вихідних даних для стрільби. Швидкість вітру визначається з достатньою точністю за простими ознаками: при слабкому вітрі (2-3 м/с.) носова хусточка і прапор колишуться і злегка розвіваються; при помірному вітрі (4-6 м/с.) прапор тримається розгорнутим, а хусточка розвівається; при сильному вітрі (8-12 м/с.) прапор із шумом розвівається, хусточка виривається з рук і т.д.

Бічний вітер значно впливає на політ кулі, відхиляючи її вбік. Величина відхилення кулі залежить від швидкості і напрямку бічного вітру і дальності до цілі. Чим сильніше бічний вітер, чим ближче до 90° кут, під яким він віє, і чим далі ціль, тим на більшу величину відхилиться куля вбік від напрямку стрільби. У зв’язку з цим необхідно вносити поправку на бічний вітер. Вона враховується при стрільбі з автомата виносом точки прицілювання у фігурах цілі або метрах. Розрахунок звичайно роблять у величинах найбільш типової цілі – фігурах людини (завширшки 0,5м.). Результат легко перерахувати у фігури інших цілей.

Поправки на бічний вітер беруться в той бік, звідки віє вітер, тобто назустріч йому

При бічному помірному вітрі (4-6 м/с.), що віє під кутом 90° до площини стрільби, для стрілецької зброї під гвинтівковий патрон і патрони калібру 5,45мм. мнемонічні правила такі:

до 600 м.- Вітер кулю так відносить, як від прицілу два відняти і розділити на два, або ППв = (Пр-2)/2, де ППв – поправка на вітер у фігурах людини; Пр – приціл, що відповідає дальності до цілі;

700-800 м. – Вітер кулю так відносить, як до прицілу два додати і розділити на два, або ППв = (Пр+2)/2;

900-1000 м – Вітер кулю на приціл відносить, або ППв = Пр.

У приведених і наступних правилах під словом «приціл» треба розуміти число сотень метрів до цілі. В усіх випадках величина бічних відхилень куль прямо пропорційна швидкості вітру. Тому при сильному вітрі (швидкість 8 м/сек.) поправки треба брати вдвічі більшими ніж табличні, а при слабкому вітрі (швидкість 2 м/сек.) – вдвічі меншими. Вітер, що віє під гострим кутом до площини стрільби, буде викликати відхилення куль приблизно в два рази менші, ніж при розрахунку для бічного вітру, що віє під прямим кутом до напрямку стрільби.

Відлік фігур при виносі точки прицілювання треба робити від середини цілі, а не від її краю, тому що величини відхилень куль по бічному напрямку розраховувалися від середини фігури.

Вибір моменту для відкриття вогню

Момент для відкриття вогню визначається командою командира «Вогонь», а при самостійному веденні вогню – залежно від обстановки і положення цілі. Найбільш вигідні моменти для відкриття вогню: коли ціль можна уразити раптово з близької відстані; коли ціль добре видна; коли ціль купчиться, підставляє фланг чи піднімається на весь зріст; коли ціль наближається до місцевого предмета (орієнтиру), по якому установка прицілу уточнена стрільбою; при русі, коли коливання машини найменше. Раптовий вогневий напад на супротивника (особливо з флангу) викликає приголомшуючу дію і наносить йому найбільшої поразки.

Ведення вогню, спостереження за його результатами і коректування

При веденні вогню автоматник повинен уважно спостерігати за результатами свого вогню і коректувати його. Спостереження за результатами свого вогню ведеться по рикошетах, трасам куль і по поводженню супротивника. Коректування вогню виконується зміною положення точки прицілювання по висоті і бічному напрямку або зміною установки прицілу і цілика. Точка прицілювання виноситься на величину відхилення рикошетів чи трас вбік, протилежний їх відхиленню від цілі. Якщо відхилення куль від цілі за дальністю перевищує 100м., то необхідно змінити установку прицілу на одну поділку. Для коректування вогню по трасах необхідно споряджати магазини патронами зі звичайними і трасуючими кулями у співвідношенні: на три-чотири патрони зі звичайними кулями один патрон із трасуючою кулею, і так щоб у черзі першим був патрон із трасуючою кулею. Ознаками, що вказують на дійсність свого вогню, можуть бути: втрати супротивника, перехід його від перебіжок до переповзань, розчленовування і розгортання колон, ослаблення або припинення вогню супротивника, його відступ чи відхід в укриття.

Стрільба у рухомі цілі

Вибираючи прицільні установки для стрільби у рухомі цілі, необхідно визначати, крім відстані до цілі і зовнішніх умов стрільби, швидкість і напрямок її руху. При русі цілі на стріляючого або від нього (фронтальний рух) на дальності, яка не перевищує дальність прямого пострілу, вогонь вести з установкою прицілу “П”, прицілюючись в середину нижнього зрізу цілі (під ціль). На дальності, що перевищує дальність прямого пострілу, вогонь вести з установкою прицілу, що відповідає тій дальності, на якій ціль може з’явитися в момент відкриття вогню, а точку прицілювання вибирайте на середині цілі. Використання постійної установки прицілу дозволяє скоротити час на підготовку до відкриття вогню і підвищує його влучність. При фланговому і косому русі цілі точку прицілювання необхідно виносити вперед, вбік руху цілі. Чим ближче знаходиться і повільніше рухається ціль і гостріший кут між напрямком руху цілі і площиною стрільби, тим на меншу величину виносьте точку прицілювання. Відстань, на яку виноситься точка прицілювання від цілі, називається попередженням. Попередження на рух цілі береться у фігурах цілі або в метрах. Мнемонічні правила визначення поправок на рух цілі у фігурах, що біжать (швидкість 3 м/с), при фланговому їх русі можуть бути сформульовані так: для стрілецької зброї на всіх дальностях: Попередження дорівнює прицілу, чи Попер = Пр , де Попер – попередження у фігурах людини; Пр – приціл, що відповідає дальності до цілі.

Для стрілецької зброї під патрони калібру 5,45 мм:

– до 600 м – від прицілу 0,5 відкинути, або Попер = Пр-0,5;

– 700-800 м – до прицілу 0,5 додати, або Попер = Пр+0,5;

– 900-1000 м – до прицілу 3 додати, або Попер = Пр+3.

При косому русі цілі попередження брати в два рази меншим, ніж при фланговому.

Відлік попередження у всіх випадках проводиться від середини цілі. При русі цілі зі швидкістю більшою (меншою), ніж таблична, попередження збільшується (зменшується) пропорційно зміні швидкості руху цілі.Величину сумарної поправки на рух цілі і бічний вітер визначають шляхом додавання величини попередження і поправки на вітер, коли напрямки обох додатків збігаються. У тому випадку, коли ціль рухається назустріч вітру, від величини попередження віднімається поправка на бічний вітер. При позитивній різниці враховується попередження, зменшене на поправку, при негативній – поправка на бічний вітер, зменшена на попередження. Стрільба вночі у ціль, яка виявляє себе спалахами пострілів, ведеться з установкою прицілу 4 або «П» довгими чергами. Вогонь відкривається в той момент, коли спалахи пострілів видно в центрі запобіжника мушки і на гривці прицільної планки. У тих випадках, коли запобіжника мушки і гривки прицільної планки не видно, автомат направляється в ціль по стволу.

 

Правила стрільби із пістолета Макарова

Правилами стрільби з пістолета є:

  • вибір місця для стрільби;
  • вибір цілі;
  • вибір точки прицілювання;
  • стрільба в умовах обмеженої видимості;
  • стрільба в умовах дії отруйних та радіоактивних речовин.

 

Вибір місця для стрільби

Стрільба з пістолета ведеться з любого місця та з любого положення, забезпечуючи поразку цілей за коротший час. В бою місце для стрільби з пістолета вибирається стрілком самостійно. При виборі місця для стрільби необхідно враховувати обстановку та характер місцевості. Обране місце для стрільби повинно у найбільшому ступені забезпечувати зручність дій, найбільшу дійсність вогню та укриття від вогню ворога.

 

Вибір цілі

Цілями для стрільби з пістолета в бою є одиночні цілі, розташовані відкрито, зненацька з’являючись чи рухаючись. При виборі цілі керуються значенням цілі, вибираючи найближчу і найбільш вразливу.

 

Вибір точки прицілювання

Для більш надійного враження цілі враховувати відстань до неї і величину перевищення траєкторії, керуючись приведеною таблицею.

Відстань, м

Підвищення (приниження)
середньої траєкторії в см при стрільбі з пістолета приведеного до нормального бою на 25м
З підвищенням середньої
точки влучення на 12,5 см вище точки прицілювання
Зі сполученням середньої
точки влучення з точкою
прицілювання
10 + 5,0 0
15 + 7,8 + 0,3
20 + 10,2 + 0,2
25 + 12,5 0
30 + 13,9 0,5
40 + 16,0 2,5
50 + 16,8 5,7

Примітка. Зі знаком плюс (+) вказано перевищення траєкторії над лінією прицілювання, зі знаком (-) пониження.

 

При стрільбі по нерухомим цілям на дальностях до 50 м точка прицілювання вибирається кожний раз у відповідності з розташуванням цілі та її висотою. Стрільбу по цілям, котрі рухаються в площині стрільби, вести так, як і по нерухомим цілям. Для влучення цілі, рухомої під кутом до площини стрільби, точку прицілювання виносити у напрямку руху цілі, враховуючи швидкість її руху. Стрільбу по цілі, котра з’являється на короткий час чи зненацька, вести самовзводом та відкривати вогонь навскидку в момент найзручнішого положення цілі.

Стрільба в умовах обмеженої видимості

При стрільбі вночі при штучному освітленні від стріляючого вимагається велике вміння, щоб здійснити постріл за короткий проміжок часу. При освітленні місцевості стріляючий повинен швидко знайти ціль та здійснити на в скидку постріл, або ряд пострілів в залежності протяжності освітлення. Стрільбу під час потемніння та в світлу (місячну) ніч здійснювати за тими ж правилами, що і вдень. Вночі, коли немає можливості освітити ціль і прицілитися, вести вогонь навскидку по силуетам або в сторону спалахів пострілів і характерних звуків, котрі доносяться зі сторони ворога.

 

Прийоми стрільби:

ПМ

АК-74

Рубіж

«Начальник пункту бойового призначення, видати по 3 бойових патрони!»

Отримати, оглянути  і доповісти: «Сержант Петренко 3 бойових патрони отримав і оглянув».

Пункт бойового постачання – місце, де

видають набої

Підготовка до стрільби:

1.1 спорядження магазину

«Спорядити магазин!»

«Зміна, на рубіж відкриття вогню кроком руш!»

Вихідний рубіж – місце, де готується  чергова зміна
1.2 заряджання зброї Рубіж відкриття вогню – лінія , з якої дозволяється стрільба
«Заряджай!»

1.Вставити магазин в основу рукоятки.

2.Вимкнути запобіжник.

3.Відвести затвор в заднє положення, відпустити.

4.Ввімкнути запобіжник.

5.Прийняти положення для стрільби і доповісти.

«Лежачи, заряджай!»

1.Прийняти положення лежачи, приєднати магазин.

2.Поставити перевідник в положення «АВ» ( «ОД»).

3.Відвести затворну раму, відпустити, поставити перевідник вогню в положення «запобігання».

4.Прийняти положення для стрільби і доповісти: «Сержант Петренко до стрільби готовий».

2. Виконання стрільби
«Вогонь!»

1.Вимкнути запобіжник.

2.Поставити курок на бойовий звід, відкрити вогонь.

«Одиночними»

1.Поставити перевідник вогню в положення «ОД».

«Вогонь!»

1.Відкрити вогонь.

3. Закінчення стрільби

3.1 закінчення обробки спуску

По закінченні стрільби  доповісти: «Сержант Петренко стрільбу закінчив». По закінченні стрільби поставити перевідник вогню на «запобігання», доповісти.
3.2 Розряджання зброї
«Зміна, розряджай!» «Зброю до огляду!»
1.Вийняти магазин.

2.Покласти його під великий палець правої руки вище на 2-3см. від затвору.

1.Від`єднати магазин.

2.Поставити перевідник в положення «АВ» або «ОД» і відвести затворну раму в заднє положення.

«Оглянуто!»
1.Зняти затвор із затворної затримки.

2.Ввімкнути запобіжник.

3.Вставити магазин в основу рукоятки.

1.Відпустити затворну раму.

2.Зняти курок з бойового зводу.

3.Поставити перевідник вогню на  «запобігання».

«Зміна, до мішеней кроком руш!»

За 2 – 3 кроки від мішеней зупинитись, оглянути мішень і доповісти: «Сержант Петренко виконав початкову вправу стрільби з АК -74 (ПМ). Вибито 21 очко. Оцінка «добре».

 

  1. Прийоми стрільби з автомата: підготовка до стрільби, виконання пострілу, припинення стрільби

 

Стрільба з автомата складається з виконання наступних прийомів:

  • підготовка до стрільби, заряджання зброї;
  • виконання пострілу (прицілювання та оброблення спуску);
  • припинення стрільби (припинення натискання на хвіст спускового гачка, встановлення перевідника на запобіжне положення, розряджання автомата).

 

Підготовка до стрільби з положення лежачи з руки та упору.

Автоматник приймає положення для стрільби самостійно або за командою. На учбових заняттях команда для приготування до стрільби може подаватись окремо наприклад:«На рубіж відкриття вогню, кроком-руш» і «Заряджай»

Для прийняття положення для стрільби необхідно:

1) якщо автомат у положенні «на ремінь» – подати правою рукою по ременю вгору та, знімаючи автомат з плеча, підхопити його лівою рукою за скобу та ствольну коробку, потім взяти автомат лівою рукою за ствольну накладку ат цівку дульною частиною вперед. Одночасно з цим зробити повний крок правою ногою вперед та трохи праворуч. Нахиляючись у перед, опуститись на ліве коліно та поставити ліву руку попереду себе, пальцями вправо. Потім опираючись послідовно на ліву ногу та ліву руку, лягти на лівий бік та швидко повернутись на живіт, розкинувши трохи ноги в сторони, автомат при цьому покласти цівкою на долоню лівої руки;

‘2) Якщо автомат у положенні «на груди» – взяти лівою рукою автомат знизу за цівку та ствольну накладку, піднімаючи його трохи в гору та вперед, витягти праву руку з-під ременя, а потім перекинути ремінь через голову та взяти автомат правою рукою за ствольну накладку та цівку дульною частиною вперед. У подальшому положення для стрільби лежачи приймається так, як із автоматом «на ремінь».

Заряджання автомата, прицілювання, виконання пострілу, розряджання

Для заряджання автомата потрібно:

  • приєднати до автомата споряджений магазин;
  • зняти автомат із запобіжника;
  • поставити перевідник на необхідний вид вогню;
  • енергійно відтягнути затворну раму назад до кінця та різко відпустити її;
  • поставити автомат на запобіжник, якщо стрільба не буде розпочинатись негайно.

Для прискорення спорядження магазина патронами доцільно застосовувати обойму.  Вогонь з автомата ведеться за командами або самостійно, в залежності від обставин.  У команді керівника операції або стрільб указується: кому стріляти, ціль, приціл, цілик та точка прицілювання. При стрільбі по цілях на дальність до 400 м приціл та точка прицілювання можуть не вказуватися. Виконання стрільби «пострілу» включає встановлення прицілу і цілика, перевідника на необхідний вид вогню, прикладу, прицілювання, спуск курка та утримування автомата при стрільбі. Для встановлення прицілу необхідно: приблизити автомат до себе, великим і вказівним пальцями правої руки стиснути защіпку хомутика і посунути хомутик до спів падання його переднього зрізу з рискою під відповідною цифрою на прицільній планці. Для встановлення цілика треба витягнути маховичок гвинта цілика трохи вправо і, крутячи його, сумістити риску під проріззю гривки з потрібною відміткою. Для встановлення перевідника на необхідний вид вогню потрібно, натискаючи на виступ перевідника, повернути його вниз (АВ – автоматичний вогонь, ОД – одиночний вогонь). Для прикладки автомата необхідно: не випускати ціль з поля зору, прикласти приклад щільно до плеча, вказівним пальцем правої руки (першим суглобом) накласти на спусковий гачок, нахилити голову трохи в перед і, не напружуючи шиї, правою щокою прикластись до приклада. Автомат утримувати лівою рукою за цівку або за магазин, а правою за пістолетну рукоятку.

Лікті при прикладці повинні бути:

  • поставлені на землю в найбільш зручне положення (приблизно на ширину плечей з положення лежачі та з окопа стоячи чи з коліна);
  • лікоть лівої руки поставлений на м’якоть лівої ноги біля коліна, а лікоть правої руки піднятий приблизно на висоту плеча при стрільбі з положення стоячи поза окопом (Фото 3)

Для прицілювання потрібно зажмурити ліве око, а правим дивитись крізь прорізь цілику на мушку так, щоб мушка співпадала з серединою прорізу, а вершина її була на рівні з верхніми краями гривки прицільної планки – взяти рівну мушку.

Затримуючи дихання на видиху, переміщенням ліктів, а якщо потрібно, тулубом і ногами, підвести рівну мушку до точки прицілювання, одночасно з цим натискуючи на спусковий гачок першим суглобом вказівного пальця правої руки.

При прицілюванні потрібно слідкувати за тим, щоб гривка прицільної планки зайняла горизонтальне положення.

Для оброблення спуску курка потрібно, щільно утримуючи автомат, затамувавши дихання, продовжувати плавно натискувати на спусковий гачок до тих пір, поки курок непомітно для автоматника не зіскочить з бойового зводу та не відбудеться постріл.

Якщо при прицілюванні рівна мушка значно відхиляється від точки прицілювання, треба, не посилюючи і не послабляючи тиск на спусковий гачок, уточнити наведення і посилити натиск на спусковий гачок. При обробці спуску не слід надавати значення легким коливанням рівної мушки в точці прицілювання. Бажання швидко дотиснути на спусковий гачок у момент найкращої рівної мушки в точці прицілювання призводить до смикання і неточного пострілу.

При веденні вогню, особливо чергами, необхідно щільно утримувати приклад, не змінюючи положення ліктів та зберігаючи рівну мушку під точкою прицілювання. Пуля кожної черги (пострілу) слід швидко відновлювати правильність прицілювання.

При стрільбі лежачи автомат дозволяється впирати магазином у грунт. При стрільбі холостими патронами на ствол автомата нагвинчується втулка для стрільби холостими патронами.

Припинення стрільби може бути тимчасовим та повним. При тимчасовому автоматник припиняє натискування на спусковий гачок, ставить автомат на запобіжник, якщо необхідно – замінює магазин. При повному припиненні стрільби автоматник ставить автомат на запобіжник, витягує хомутик назад, встановлює приціл на «П» і цілик на 0, розряджає автомат, а в автомата зі складаним прикладом складає приклад.

Для розряджання автомата потрібно:

  • відділити магазин;
  • зняти автомат і3 запобіжника;
  • відвести затворну раму назад, вийняти патрон з патронника і відпустити затворну раму;
  • натиснути на спусковий гачок;
  • поставити автомат на запобіжник;
  • вийняти патрони з магазина, приєднати його до автомата;
  • підібрати патрон, викинутий з патронника.

Після розряджання автомата подається команда «Зброю – до огляду».

Прийоми стрільби з положення лежачи з упора. Положення для стрільби з упора.

У залежності від висоти упора або укриття автоматник приймає положення для стрільби: лежачи, з коліна або стоячи. Для стрільби з упора покласти ав­томат цівкою на упор і утримувати його лівою рукою за магазин або за ц1вку, а правою рукою – за рукоятку. В основі ідивдуальних дій при вогневих контактах лежить так- зване «лівостороннє правило». Зручніше і швидше стріляти в умовах, коли потрібно рухатись і розвертатись ліворуч (проти годинникової стрілки) і значно важче і менш результативно – розворотом праворуч. У бойових умовах, стріляючи з автомата з правого плеча, потрібно використовувати будь-які захисні укриття (камінь, стовп, ріг будинку і т. д.). Захист у такому випадку повинен бути зліва ві вас, закриваючи корпус більшу частину голови. Для зустрічного вогню залишаються відкритими руки, плече менша частина голови. Якщо захисне укриття розташовано праворуч від вас, вам доведеться стріляти з лівого плеча, це незвично і незручно, проте ви будете більш-менш захищені. Якщо ви все-таки будете стріляти з правого плеча, то відкриєте під постріли противника значну частину тулуба і всю голову. Помилкою також буде стрільба поверх укриття, ви підставите під вогонь голову, плечі і частину корпусу. Потрібно так організувати вогневий контакт, щоб можливий захист противника був праворуч від нього, а ваш— зліва від вас. Для цього потрібно постійно (якщо дозволяє обстановка) «закручувати» поле бою, переміщуючись вліво від себе. Наприклад: противник перебуває в будинку і стріляє з вікна; якщо ви наближаєтесь до нього (перебіжками, під вогневим прикриттям) з правого боку від противни­ка, перевагу будете мати ви, а не він. Якщо ж, навпаки, ви наближаєтесь зліва від противника, перевага буде на його боці. При штурмовому захваті будь-якого об’єкта наближатись до нього краще з боку сонця воно перешкоджає противнику можливість вести прицільний вогонь. При веденні вогню в бойових умовах для забезпечення більшої щільності і результативності вогню застосовують спосіб стрільби з автомата по-кулеметному. Щоб зброю при стрільбі чергами не трясло і не розкидало кулі, автомат за ремінь прикручують до стовбура дерева. При стрільбі на бігу намагайтесь натискати на спусковий гачок в одноопорій фазі – в момент переносу ноги. Коли нога опускається на землю, це викликає сильний струс системи стрілець-зброя і знижує влучність стрільби.

 

Вибір цілі та точки прицілювання

Для успішного виконання завдань у бою необхідно:

  • постійно спостерігати за полем бою;
  • швидко і правильно готувати дані для стрільби;
  • швидко вести вогонь по цілях у різних умовах бойової обстановки як удень, так і вночі, для знешкодження групових та найбільш важливих одиночних цілей застосовувати зосереджений вогонь;
  • спостерігати за результатами вогню та вміло його коректувати;
  • слідкувати за використанням патронів у бою та приймати заходи до своєчасного їх поповнення.

Уночі дальність до освітлювальних цілей визначається так як і вдень. Значне відхилення зовнішніх умов від табличних змінює дальність польоту кулі або відхиляє її від площини стрільби. За табличні умови стрільби приймаються: температура повітря + 16°С, відсутність вітру та перевищення місцевості над рівнем моря, кут місця цілі не більше 15°.

При низьких температурах точку прицілювання слід вибирати на верхньому краю цілі. Поправка на боковий вітер береться в той бік, звідки дме вітер. Так при вітрі зліва точка прицілювання виноситься ліворуч, а при вітрі справа – праворуч. Величина поправок на боковий вітер (швидкість 4 м/сек.) у метрах та постатях людини приводиться в таблиці:

Дальність стрільби, м

Поправка на боковий вітер (4 м/с) під кутом 90° до направлення стрільби

в метрах

в постатях людини

100 200 300 400 500

0,03 0,11 0,23 0,52 0,87

0,5 1,0 1,5

Табличні поправки при вітрі зі швидкістю 8 м/с необхідно збільшити в 2 рази, а при швидкості 2 м/с. зменшити в 2 рази. При Вітрі. який дме під гострим кутом до площини стрільби, поправку слід брати в 2 рази менше, ніж при вітрі, який дме під кутом 90°.

При русі цілі на стріляючого або від нього на дальності, що не перевищує дальності прямого пострілу, вогонь звістки з установкою прицілу «П». На дальності, що перевищує дальність прямого пострілу, вогонь звістки з прицілом

При стрільбі по меті, рухомій під кутом до напряму стрільби, точку прицілювання необхідно вибирати попереду мети і на такій відстані від неї, щоб за час польоту кулі мета просунулася на цю відстань. Відстань на яке переміщається мета за час польоту кулі до неї, називається попередженням .

Вогонь по меті, рухомій під кутом до напряму стрільби, ведеться способом супроводу мети або способом вичікування мети (вогняного нападу).

При веденні вогню способом супроводу мети автоматник, узявши необхідне попередження і переміщаючи автомат у бік руху мети, у момент найбільш правильного наведення веде вогонь короткими або довгими чергами залежно від дальності стрільби і від швидкості руху мети.

Вживання трасуючих куль при стрільбі по рухомих цілях забезпечує кращий нагляд за результатами стрільби і можливість уточнення попередження

Стрільба вночі по меті, що знаходить себе спалахами пострілів, ведеться з установкою прицілу П довгими чергами. Вогонь відкривається в той момент, клгда спалахи пострілів видні в центрі запобіжника мушки і на гривці целика. В тих випадках, коли запобіжник мушки і гривка целика не видні, автомат прямує в мету по стовбуру.

Для кращого коректування вогню при стрільбі вночі доцільно застосовувати патрони з трасуючими кулями.

Стрільба по цілях, що знаходяться в безпосередній близькості від автоматника і звуком, що знайшов себе, ведеться довгими чергами з напрямом автомата по стовбуру у бік звуку.

Стрільба по цілях, що знаходяться за димовою завісою або маскою, ведеться довгими чергами з розсіюванням куль по фронту.

Стрільба при русі автоматника в пішому порядку, на автотранспорті і інших засобах можлива з короткої зупинки і на ходу (з ходу).

З короткої зупинки ведеться прицільний вогонь за тими ж правилами, що і при стрільбі з місця.

Стрільба на ходу при діях в пішому порядку (з ходу при діях на автотранспорті) через значні і постійні коливання автомата ведеться, як правило, в межах дальності прямого пострілу короткими чергами. Приціл встановлюється згідно цієї дальності і в ході стрільби може не мінятися.

Запас патронів автоматники носять в магазинах і обоймах, укладених в сумки. Один магазин до автомата, споряджений патронами, повинен бути завжди як недоторканний запас, який витрачає тільки з дозволом командира.

 

Основні причини, які знижують  влучність стрільби:

  • помилки у встановленні мушки та цілика;
  • помилки у виборі точки прицілювання;
  • не правильне положення для стрільби;
  • не правильне тримання зброї;
  • не правильна обробка спуску;
  • не справність зброї та боєприпасів;
  • не достатнє освітлення та метеорологічні умови.