Установи виконання покарань відповідно до статті 11 Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України» організовуються i ліквідовуються наказом Голови ДПтС України.

Направлення засуджених до утворених установ виконання покарань, що відкриваються заново, здійснюється за наявності необхідних житлово-побутових умов після прийняття в експлуатацію усіх об’єктів спеціальною комісією, призначеною Головою ДПтС України.

Виправні колонії, виховні колонії, виправні центри та арештні доми будуються за типовими проектами.

Територія виправних колоній розмежовується на структурні дільниці, які ізолюються одна від одної.

У виправних та виховних колоніях виділяються дві ізольовані зони:

  • житлова – для мешкання засуджених;
  • виробнича – для роботи засуджених.

У житловій зоні розміщуються гуртожитки, їдальня, крамниця, клуб, бібліотека, кімната психоемоційного розвантаження, приміщення для загальноосвітнього навчання, приміщення для проведення духовної роботи та здійснення релігійних обрядів, медична частина із стаціонаром та інфекційним ізолятором, лазня з пральнею і дезкамерою та сушильнею, перукарня, комора для зберігання постільних речей та спецодягу, камери схову особистих речей повсякденного користування, майстерня з ремонту одягу та взуття, кабінети для начальника колонії, його заступників, працівників відділу нагляду і безпеки, оперативної та соціально–психологічної служб, кімната для приймання засуджених.

У виробничій зоні розміщуються професійно-технічне училище, виробничі майстерні та цехи для роботи засуджених.

У виправних колоніях обладнуються спортивні майданчики з необхідним комплексом спортивного інвентарю та плац для шикування всіх засуджених колонії.

Територія виправних колоній обноситься парканом висотою не менше трьох метрів і обладнується інженерно-технічними засобами охорони.

На території виправної колонії ізольовано в житловій зоні обладнується будівля дисциплінарного ізолятора з камерами для праці та двориками для прогулянок засуджених.

Житлова зона від виробничої, а також приміщення дисциплінарного ізолятора відокремлюються від інших споруд коридорами, які проглядаються.

Між суміжними житловою та виробничою зонами обладнуються контрольно-пропускні пункти для пропуску засуджених з однієї зони в іншу з приміщеннями для обшуку засуджених та санпропускника для переодягання та миття засуджених після роботи.

У будинку, де розташований контрольно-пропускний пункт для пропуску персоналу на територію колонії, обладнуються кімнати для проведення короткострокових та тривалих побачень, кімнати для приймання-видавання посилок (передач), огляду осіб та їх речей.

Приміщення чергового помічника начальника установи (ЧПНУ), його заступника та чергової зміни молодших інспекторів розташовується, як правило, в окремому приміщенні на межі житлової та виробничої зон з таким розрахунком, щоб була можливість вільного огляду території колонії.

Адміністративні приміщення розташовуються за межами території колонії.

За межами колонії розташовуються склади продовольства, речового майна, паливно-мастильних матеріалів, лаків, фарб та хімічних речовин, овочесховища, гаражі, аптеки, приміщення для мешкання та очікування родичів засуджених, які прибули на побачення.

Матеріально-побутове забезпечення засуджених до позбавлення волі згідно ст. 115 КВК України.

Особам, які відбувають покарання у виправних і виховних колоніях, створюються необхідні житлово-побутові умови, що відповідають правилам санітарії та гігієни. Норма жилої площі на одного засудженого:

  • у виправних колоніях не може бути меншою ніж 4 квадратні метри;
  • у лікувальних закладах при виправних колоніях, у виправних колоніях, призначених для тримання і лікування хворих на туберкульоз, у стаціонарі – 5 квадратних метрів.

Обладнання гуртожитків в установах виконання покарань

Особи, які відбувають покарання у виправних центрах, виправних колоніях мінімального та середнього рівнів безпеки, звичайних жилих приміщеннях колоній максимального рівня безпеки, а також у виховних колоніях розміщуються в гуртожитках і забезпечуються житловою площею за нормами, установленими Кримінально–виконавчим кодексом України. Кожному засудженому надається індивідуальне спальне місце, яке визначає начальник відділення і на якому прикріплюється табличка із зазначенням прізвища, ініціалів засудженого.

У приміщеннях гуртожитків, крім спальних кімнат, з розрахунку на кожне відділення обладнуються кабінети начальників відділень (вихователів), кімнати виховної роботи, приміщення для зберігання особистих речей засуджених, сушильні для одягу та взуття, приміщення для приймання їжі та збереження продуктів харчування з холодильниками, туалетні кімнати. У виправних колоніях для тримання засуджених жіночої статі – кімнати особистої гігієни.

Дільниці ресоціалізації виправних колоній мінімального рівня безпеки із загальними умовами тримання, середнього та максимального рівня безпеки (з триманням у звичайних жилих приміщеннях) для тримання засуджених чоловіків поділяються на локальні, ізольовані один від одного сектори.

Вікна будівель житлової та виробничої зон виправної колонії, що виходять у бік внутрішньої забороненої зони, додатково обладнуються металевими решітчастими екранами.

Житлова зона від виробничої, а також ПКТ та ДІЗО відокремлюються від інших споруд коридорами, які проглядаються.

В установах виконання покарань забезпечується виконання санітарно-гігієнічних та протиепідемічних правил. Особи, які прибули до установ виконання покарань, проходять комплексну санітарну обробку, що включає в себе для чоловіків, зокрема, стрижку волосяних частин голови, підборіддя, бороди, вусів. Не менше одного разу на сім днів засудженим організовується миття в лазні з обов’язковою зміною натільної та постільної білизни, а за потреби – стрижка волосяних частин голови, підборіддя, бороди, вусів та дезінсекція одягу.

Дезінфекція водогінних мереж, приміщень для проживання, харчування та інших комунально-побутових та кухонно-складських приміщень установ виконання покарань проводиться відповідно до Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення». Забезпечується чітка робота пральні, сушильні, перукарні, дезкамери та інших об’єктів комунально-побутового призначення.

Для засуджених створюються необхідні житлово-побутові умови. У холодну пору року температура в жилих приміщеннях установ виконання покарань підтримується на рівні не нижче плюс 18°C. Засуджені забезпечуються триразовим гарячим харчуванням, одягом встановленого законодавством зразка (у виправних центрах, виправних колоніях мінімального рівня безпеки з полегшеними умовами тримання та дільницях соціальної реабілітації засуджені можуть носити одяг цивільного зразка), натільною білизною та взуттям, а також постільними речами. Верхній одяг засуджених до довічного позбавлення волі відрізняється за кольором від одягу інших засуджених.

У разі відсутності в установі одягу встановленого законодавством зразка засудженому тимчасово дозволяється користуватися власним одягом темного кольору, придбаним у крамниці установи виконання покарань або отриманим від родичів.

Вартість речового майна утримується із заробітку засуджених. За бажанням засуджених вартість цього майна може повністю або частково оплачуватися з коштів, що є на їхніх особових рахунках. У випадках відсутності коштів на особових рахунках засуджених для утримання вартості одягу і взуття у поточному місяці заборгованість за вказані предмети речового майна стягується в наступні місяці до повного її погашення. Після оплати вартості отриманого майна воно переходить у власність засуджених. Ремонт одягу та взуття засуджених проводиться в майстернях установ виконання покарань.

Засудженим неповнолітнім, особам з інвалідністю І та ІІ груп, жінкам з вагітністю понад чотири місяці, непрацюючим жінкам, які мають дітей у будинках дитини при виправних колоніях, непрацюючим чоловікам віком понад шістдесят років і жінкам понад п’ятдесят п’ять років (якщо вони не одержують пенсії), а також особам, звільненим від роботи через хворобу, у тому числі хворим на активну форму туберкульозу, харчування, одяг, взуття, білизна і комунально-побутові послуги надаються безоплатно.

Вартість харчування із заробітку засуджених вираховується щомісяця з дня перебування їх в установах виконання покарань.

В установах виконання покарань, у яких тримаються особи з інвалідністю та особи похилого віку, адміністрацією цих установ створюються умови для задоволення особливих потреб таких засуджених. У разі необхідності будівлі та приміщення установ виконання покарань обладнуються відповідними конструкційними елементами (поручні, пандуси, сходові підйомники, відсутність порогів тощо).

В установах виконання покарань засудженим надаються платні послуги, у тому числі фотографування, прокат кіно- та відеофільмів, додаткові медичні послуги, ремонт годинників, електробритв та здійснюється інший дрібний ремонт предметів і речей, які дозволені до використання, лазне-пральні та інші послуги.

Засуджені, які тримаються у виправних колоніях мінімального рівня безпеки з полегшеними умовами тримання, виправних центрах, а також у дільницях соціальної реабілітації, харчування і речове майно купують за власні кошти. Комунально-побутові послуги оплачуються ними на загальних умовах. Особам, які не працюють у зв’язку із захворюванням, а також з причин, від них не залежних (карантин, погодні умови тощо), і не отримують за цей час заробітну плату, зазначені види забезпечення та обслуговування надаються за рахунок установи виконання покарань.

Обладнання і призначення дільниць карантину, діагностики і розподілу; ресоціалізації; посиленого контролю;соціальної реабілітації

У виховних колоніях створюються такі дільниці:

  • карантину, діагностики і розподілу;
  • ресоціалізації;
  • соціальної адаптації.

У виправних колоніях мінімального і середнього рівня безпеки створюються такі дільниці:

  • карантину, діагностики і розподілу;
  • ресоціалізації;
  • посиленого контролю;
  • соціальної реабілітації.

У виправних колоніях максимального рівня безпеки створюються такі дільниці:

  • карантину, діагностики і розподілу;
  • ресоціалізації;
  • посиленого контролю.

У дільниці карантину, діагностики і розподілу тримаються всі новоприбулі до колонії засуджені.

Згідно ст.95 КВК України: Засуджені, які поміщені в дільницю карантину, діагностики і розподілу, протягом 14 діб піддаються повному медичному обстеженню для виявлення інфекційних, соматичних і психічних захворювань, а також первинному психолого-педагогічному та іншому вивченню.

За результатами медичного обстеження, первинної психодіагностики і психолого-педагогічного вивчення та на підставі кримінологічної, кримінально-правової характеристики на кожного засудженого складається індивідуальна програма соціально-виховної роботи, яка затверджується начальником колонії. Протягом доби засуджені проходять медичний огляд, і за ними встановлюється медичний нагляд тривалістю 14 діб. У разі виявлення в цей період інфекційно хворих, вони терміново ізолюються в медичній частині установи виконання покарань, а в установі проводиться комплекс протиепідемічних заходів.

Під час перебування в дільниці карантину, діагностики і розподілу засуджені ознайомлюються з порядком і умовами відбування покарання, зі своїми правами та обов’язками, встановленими законодавством України та цими Правилами, проходять інструктаж щодо заходів пожежної безпеки, попереджаються про відповідальність за порушення встановленого порядку відбування покарання в установі виконання покарань. Вони інформуються про передбачені законодавством України підстави для застосування заходів фізичного впливу, спеціальних засобів і зброї, повідомляються про застосування в установі виконання покарань аудіовізуальних, електронних та інших технічних засобів нагляду і контролю.

Вимоги Кримінально-виконавчого кодексу України, Кримінального процесуального кодексу України, Кримінального кодексу України та нормативно-правових актів, що регламентують порядок та умови відбування покарання засудженими, доводяться до їх відома під розписку за формою згідно з додатком 3 до цих Правил.

Засудженим – іноземцям або особам без громадянства така розписка надається на одній з офіційних мов Організації Об’єднаних Націй, якою володіють зазначені особи (англійська, арабська, іспанська, китайська, російська, французька). Офіційною є лише редакція цих Правил українською мовою.

Крім того, персонал установи виконання покарань інформує засудженого – іноземця або особу без громадянства про наявне у нього право на зустріч із консульською посадовою особою.

Засуджені, які тримаються у дільниці карантину, діагностики і розподілу (КДІР), можуть залучатися лише до робіт з благоустрою в межах зазначеної дільниці.

Рішення про розподіл засуджених по відділеннях соціально-психологічної служби (камерах) з урахуванням їх особистісних характеристик, залучення до праці, навчання в системі загальної та професійної освіти приймаються комісією з прийняття та розподілу засуджених.

За результатами вивчення особистості та психодіагностики начальник відділення СВПР дільниці КДІР готує пропозиції розподільчій комісії щодо розподілу засуджених:

  • засуджені, які під час перебування в дільниці КДІР виявили високий ступінь соціально – педагогічної занедбаності та потяг до продовження протиправної поведінки, розподіляються до дільниці посиленого контролю;
  • засуджені, які виявляють готовність дотримуватись вимог встановленого порядку відбування покарання, брати участь в реалізації програм дефірінційованого виховного впливу, розподіляються до дільниць ресоціалізації;
  • засуджені за злочини, вчиненні з необережності, злочини невеликої та середньої тяжкості, які не виявили схильності до порушення установленого порядку відбування покарання, можуть бути направлені до дільниці соціальної реабілітації (у виключних випадках).

У дільниці ресоціалізації тримаються засуджені, які направлені з дільниці карантину, діагностики і розподілу, а також переведені з інших дільниць.

Засуджені в дільниці ресоціалізації тримаються у звичайних жилих приміщеннях. У ВК максимального рівня безпеки засуджені тримаються в умовах суворої ізоляції у звичайних жилих приміщення та ПКТ.

Згідно ст. 96 КВК України засуджені, які тримаються в дільниці ресоціалізації, розподіляються по відділеннях соціально-психологічної служби і розміщуються в жилих приміщеннях з локальним сумісним проживанням членів відділення. Ізольовані локальні сектори дільниць ресоціалізації виправних колоній зі сторони внутрішньої забороненої зони та між собою огороджуються парканом суцільного заповнення висотою не менше 3 метрів, а з боку внутрішньої території житлової зони облаштовуються, як правило, загорожею з металевих ґрат або сітки.

Паркани ізольованих локальних секторів дільниць ресоціалізації зверху обладнуються “Єгозою“ або іншими засобами, що перешкоджають їх подолання засудженими.

У майданчиках локальних секторів дільниць ресоціалізації обладнується:

  • перекладина та брусся;
  • місце для паління засуджених з лавками та столом, які прикріплені до землі;
  • місце для шикування та проведення поіменних перевірок засуджених.

Забороняється обладнувати у локальних секторах дільниць ресоціалізації будь–яке інше приладдя, у тому числі спортивне.

У дільниці посиленого контролю тримаються засуджені, які під час перебування в дільниці карантину, діагностики і розподілу виявили високий ступінь соціально-педагогічної занедбаності і потяг до продовження протиправної поведінки, а також засуджені, які не проявили готовності до самокерованої соціально-правомірної поведінки і переведені з інших дільниць у порядку, встановленому КВК України.

Згідно ст. 97 КВК України:

  • у дільниці посиленого контролю виправних колоній мінімального рівня безпеки із загальними умовами тримання і виправних колоніях середнього рівня безпеки засудженим встановлюється режим, передбачений для тримання засуджених у виправній колонії максимального рівня безпеки.
  • у дільниці посиленого контролю виправних колоній максимального рівня безпеки засуджені тримаються в приміщеннях камерного типу.

На кожного засудженого розробляється спеціальна індивідуальна програма, яка передбачає заходи індивідуально-виховного, психотерапевтичного, психокорегуючого характеру.

Після реалізації цієї програми за клопотанням начальника відділення соціально-психологічної служби постановою начальника колонії засуджений переводиться до дільниці ресоціалізації.

У дільницях посиленого контролю на паркан, обладнаний металевими ґратами з боку внутрішньої території житлової зони, додатково встановлюється сітка–рабиця з таким розрахунком, щоб забезпечувалося спостереження за поведінкою засуджених, які у них тримаються, та унеможливлювалася передача їм будь–яких предметів. Майданчик локального сектору зверху перекривається металевою сіткою. Вікна гуртожитків обладнуються ґратами.

Згідно розділу XXXII ПВР УВП: У дільниці посиленого контролю виправних колоній засуджені тримаються в умовах суворої ізоляції від інших засуджених, які поєднуються із застосуванням до них обмежень, передбачених режимом відбування покарання, а також заходів виховного впливу.

Жилі приміщення (камери) обладнуються металевими дверима або дерев’яними дверима, які з внутрішнього боку оббиваються листовою сталлю та укріплюються металевими кутниками по всьому периметру і мають товщину 6 см. У центрі дверей на висоті 1,4–1,5 м обладнується отвір для нагляду за засудженими.

У середній частині дверей на висоті 95 см від підлоги обладнується кватирка розміром 18 см на 22 см для передачі засудженим їжі, книжок тощо. Дверцята кватирки відкриваються у бік коридору та обладнуються замком.

Вікна жилих приміщень (камер) обладнуються металевими звареними ґратами та кватирками. З боку приміщень (камер) вікна прикриваються ґратами, які унеможливлюють доступ до скла.

Двері та вікна жилих приміщень (камер) блокуються сигналізацією з виводом на пульт чергової частини. Двері приміщень (камер) в обов’язковому порядку обладнуються механічними та електромеханічними замками спеціального типу, дозвіл на відкриття яких можливо отримати тільки з чергової частини установи.

Засуджені, які тримаються у дільниці, не мають права виходу з жилих приміщень (камер), за винятком виходу на роботу та проведення прогулянок у встановлений розпорядком дня час, а також у випадках надання їм побачень, медичного обстеження та стаціонарної медичної допомоги, відвідування кімнати виховної роботи.

Стіни багатомісних (більше 10 осіб) жилих приміщень (камер), що виходять у бік коридора, як правило, обладнуються проглядовими вікнами, на яких установлюються ґрати, для нагляду за засудженими.

Засуджені, які тримаються у дільниці посиленого контролю, приймають їжу у жилих приміщеннях (камерах), миття їх здійснюється за окремим графіком.

У дільницях посиленого контролю, як правило, установлюється роздільне тримання засуджених осіб, які переведені з дільниць карантину, діагностики і розподілу від засуджених осіб, які переведені з інших ізольованих дільниць.

Сектор максимального рівня безпеки при виправній колонії середнього рівня безпеки створюється і ліквідовується наказом центрального органу ДПтС України.

Сектор є структурним підрозділом виправної колонії середнього рівня безпеки, на території якої він створений, і розташовується в ізольованому (локальному) секторі житлової зони колонії на базі капітально побудованих приміщень камерного типу (далі – ПКТ).

У секторі тримаються засуджені до позбавлення волі на певний строк, яким за рішенням Апеляційної комісії ДПтС України з питань розподілу, направлення та переведення для відбування покарання осіб, засуджених до позбавлення волі (далі – Апеляційна комісія ДПтС України), установлено відбування покарання у ПКТ виправної колонії максимального рівня безпеки, а також чоловіки, засуджені до покарання у виді довічного позбавлення волі.

У дільниці соціальної реабілітації тримаються засуджені, які направлені з дільниці карантину, діагностики і розподілу, а також переведені з дільниці ресоціалізації.

Згідно розділу XXX ПВР УВП засуджені до позбавлення волі, які відбувають покарання у виправних колоніях мінімального рівня безпеки з полегшеними умовами тримання, дільницях соціальної реабілітації та дільницях соціальної адаптації, мають обов’язки і користуються правами, які встановлені законодавством України, що передбачені для цієї категорії засуджених, а також випливають з вироку суду та встановлені Кримінально-виконавчим кодексом України і цими Правилами.

Межі виправної колонії мінімального рівня безпеки з полегшеними умовами тримання та дільниці соціальної реабілітації встановлюються і проходять уздовж її огорожі, про які засудженим оголошується під розписку, що долучається до їх особових справ.

Після відбуття шести місяців покарання у виправній колонії мінімального рівня безпеки з полегшеними умовами тримання або дільниці соціальної реабілітації в разі відсутності порушень режиму відбування покарання засуджені можуть проживати в межах населеного пункту, де розташована виправна колонія, зі своїми сім’ями.

Працевлаштування за межами установи виконання покарань засуджених, які відбувають покарання у виправних колоніях мінімального рівня безпеки з полегшеними умовами тримання та дільницях соціальної реабілітації, можливе після фактичного перебування ними у цій виправній колонії (дільниці) не менше трьох місяців.

Засудженим, яким дозволено пересуватися без нагляду поза територією виправної колонії мінімального рівня безпеки з полегшеними умовами тримання та дільниці соціальної реабілітації у зв’язку з виконанням ними роботи або навчанням, та тим, які проживають зі своїми сім’ями, видаються посвідчення.

У разі проживання зі своїми сім’ями засуджені зобов’язані щодня у встановлений розпорядком дня час з’являтися до ЧПНУ або до начальника відділення для реєстрації у журналі реєстрації засуджених, яким надано право проживати зі своїми сім’ями за межами установи виконання покарань. У разі необхідності з дозволу ЧПНУ їх перевірка може здійснюватися за місцем проживання.

Порядок надання засудженим, які відбувають покарання у виправних колоніях мінімального рівня безпеки з полегшеними умовами тримання та дільницях соціальної реабілітації, дозволу на короткочасний виїзд за межі установи визначається Інструкцією про порядок надання засудженим короткочасних виїздів за межі установ виконання покарань, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 22 листопада 2011 року №3361/5, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 29 листопада 2011 року за №1372/20110 (із змінами).

У дільниці соціальної адаптації виховної колонії тримаються засуджені, які не порушують режим відбування покарання, сумлінно ставляться до праці і яким до закінчення встановленого строку відбування покарання або до дати можливого застосування умовно-дострокового звільнення від відбування покарання залишається не більше шести місяців.

Засуджені в дільниці соціальної адаптації проживають у межах виховної колонії у спеціально обладнаних приміщеннях окремо від інших засуджених.

Приймання їжі, миття засуджених, відвідування бібліотеки, крамниці для придбання продуктів харчування та предметів першої потреби проводяться окремо від інших засуджених.

Приймання їжі та миття засуджених можуть організовуватися на території дільниці у приміщеннях, обладнаних згідно з установленими нормами.

Засуджені, які тримаються в дільниці соціальної адаптації, працевлаштовуються на окремих виробничих об’єктах виховної колонії або за межами виховної колонії на інших об’єктах з дотриманням вимог безпеки і постійного контролю.

Поняття інженерно-технічних засобів охорони, їх роль та місце в системі охорони об’єктів. Види та призначення службового зв’язку

Інженерно-технічні засоби охорони (далі – ІТЗО) призначені для посилення надійності охорони об’єктів, ізоляції засуджених та нагляду за ними, а також для інженерно-технічного забезпечення інших завдань, які виконують відділи нагляду та охорони ВК.

Основними функціями ІТЗО є:

  • виявлення засудженого (порушника) при різноманітних способах подолання ним лінії охорони або при несанкціонованому виході із спеціальних будівель та транспортних засобів;
  • затримання засудженого в межах забороненої зони об’єкта на час, необхідний для дій варти та чергового наряду, а також попередження або припинення втечі;
  • підвищення ефективності служби чергового наряду по підтриманню установленого режиму тримання засуджених;
  • оповіщення варти і чергового наряду про надзвичайні події на об’єкті, який охороняється.

 

 

ІТЗО поділяються на інженерні і технічні.

 

До інженерних засобів охорони належать:

  1. Огорожі об’єктів, які охороняються – основна огорожа, огорожа внутрішньої забороненої зони, огорожа зовнішньої забороненої зони.
  2. Споруди і конструкції на постах: спостережні майданчики і вежі; стежки варти, чергової зміни, фахівців ІТЗО; контрольно-слідові смуги, розмежувальні та контрольні знаки.
  3. Інженерні загорожі – проти втечові “Звіробій”; протитаранні – по периметру ВК: рови, бар’єри, троси, плити; на КПП та контрольному майданчику – жорсткі і гнучкі шлагбауми, бар’єри.
  4. Споруди і конструкції на КПП.
  5. Споруди і конструкції на внутрішній території об’єкта, коридори, що проглядаються; ізольовані ділянки; приміщення в будівлі ДІЗО, ПКТ, ДПК; майданчики для шикування засуджених.
  6. Освітлювальні установки – освітлювальні прилади, резервні джерела живлення (дизель-генератори).
  7. Засоби механізації і автоматизації – електрозамки, механічні замки, пульти, кнопки керування.
  8. Споруди і конструкції в транспортних засобах.

До технічних засобів охорони, нагляду і контролю належать:

  1. Засоби виявлення.
  2. Засоби службового зв’язку.
  3. Сигналізаційні засоби оповіщення.
  4. Засоби електроживлення технічних засобів охорони.

Згідно ст.103 КВК України адміністрація колоній має право використовувати аудіо-візуальні, електронні й інші технічні засоби для попередження втеч та інших злочинів, порушень встановленого законодавством порядку відбування покарання, отримання необхідної інформації про поведінку засуджених. Адміністрація колонії зобов’язана повідомити засуджених про застосування технічних засобів нагляду і контролю.

 

Обладнання внутрішньої забороненої зони та споруд на внутрішній території об’єкта, 15-50-метрової смуги забороненої зони. Обладнання зовнішньої забороненої зони

 

Забороненою зоною називається загороджена або позначена попереджувальними знаками смуга місцевості. Смуга, яка прилягає до основної огорожі з внутрішньої сторони, називається внутрішньою забороненою зоною об’єкта. Заборонена зона об’єкта (зовнішня і внутрішня) призначається для розміщення на ній ІТЗО і несення служби особами варти та чергової зміни ВК.

Для позначення границь забороненої зони, попередження сторонніх осіб та засуджених встановлюються попереджувальні знаки з надписом: “Заборонена зона- прохід заборонено”.

ІТЗО в забороненій зоні об’єкту розташовуються наступним чином:

  • на нульовій відмітці: основна огорожа з протипідкопним посиленням, спостережні вежі (вишки, площадки), засоби виявлення, освітлювальні лінії і прилади охоронного освітлення;
  • у внутрішній забороненій зоні на відмітці: від 0 до 3 м. – КСС, засоби виявлення; на відмітці 3 м. – огорожа внутрішньої забороненої зони; від 3 до 4 м. – внутрішня стежка чергового наряду; від 4 до 7 м., в середині об’єкту, що охороняється – протитаранні огорожі на тарано-небезпечних напрямках;
  • у зовнішній забороненій зоні на відмітці: від 0 до 1,5 м. – стежка спеціалістів ІТЗО; на відмітці від 1,5 м. – огорожа постів службових собак; від 1,5 до 5 м. – пости службових собак; на відмітці 5 м. – проти-втечова загорожа; від 5 до 8 м. – зовнішня КСС; від 8 до 10 м. – зовніш-ня стежка наряду варти; на відмітці 10 м.- огорожа зовнішньої заборо-неної зони (маскувальна загорожа); від 10 до 12,5 м. – смуга місцевості, яка підготовлена для пересування резервної групи варти.

Мал. 1. Елементи ІТЗО в забороненій зоні постійного об’єкту ВК.

(поперечний розріз)

  • смуга місцевості для розміщення протитараних загорож;
  • внутрішня стежка наряду;
  • огорожа внутрішньої забороненої зони;
  • внутрішня КСС;
  • рубіж виявлення;
  • основна огорожа;
  • охоронне освітлення;
  • стежка фахівців ІТЗО;
  • огорожа постів службових собак;
  • смуга місцевості для постів службових собак;
  • противтечові загорожі;
  • зовнішня КСС;
  • зовнішня стежка варти;
  • огорожа зовнішньої забороненої зони (маскувальна загорожа);
  • смуга місцевості для пересування резервних груп варти.

Основна огорожа представляє собою загорожу суцільного заповнення висотою не менше 3 м.

Огорожа внутрішньої забороненої зони представляє собою огорожу з колючого дроту, металевої сітки (грат) висотою не менше 2 м.

Зовнішня заборонена зона огороджується маскувальною загорожею суцільного заповнення висотою не менше 3 м. (на позаміських об’єктах може виконуватись з колючого дроту).

Всі хвіртки для проходу в зовнішню заборонену зону обладнуються датчиками виявлення і замковими пристроями. Сигнали від датчиків виявлення поступають в кімнату начальника варти, а від хвірток рубежу виявлення та хвірток загорожі проти втеч – в операторську.

Попереджувальні знаки кріпляться до стійок огорожі внутрішньої та зовнішньої заборонених зон через кожні 50 м. і на кутах огорожі.

Розмежувальні знаки встановлюються на стиках меж постів і ділянок засобів виявлення. Знаки меж постів встановлюються на основній огорожі. В темний період доби вони повинні підсвічуватися. Знаки ділянок ТЗО встановлюються на огорожі зовнішньої забороненої зони на висоті 1,5 м.

Інженерні комунікації (наземні, підземні, повітряні), які перетинають заборонену зону, обладнуються загорожами проти втеч. Загорожі влаштовуються з зовнішнього боку комунікацій у місцях перетинання ними огорожі внутрішньої забороненої зони, основної огорожі та огорожі зовнішньої забороненої зони. Загорожа встановлюється в середині комунікації при розмірі її перерізу 200х200 мм. Або діаметром 250 мм. і більше.

Оглядові колодязі підземних комунікацій обладнуються люком, решіткою (перегородкою) і металевим стаканом. Під кришками люків і на решітках оглядових колодязів, розташованих в 15 м. смузі та інших місцях, які мають вихід за межі внутрішньої забороненої зони, встановлюються датчики виявлення. Сигнали від датчиків передаються до ЧПНУ або на постійний пост молодших інспекторів нагляду та безпеки на міжзонне КПП. Стінки колодязів біляться. Люки нумеруються і обладнуються замковими пристроями.

При наявності на підступах до внутрішньої забороненої зони прямих ділянок доріг (місцевості) протяжністю 15 м. і більше обладнуються протитаранні загорожі, які відповідають потужності транспорту, що використовується в цій ВК.

Охоронне освітлення повинно забезпечувати чатовому умови, які необхідні для огляду лінії охорони, підступів до неї і 15 м. смуги. В місцях затемнення встановлюються додаткові світильники (прожектори). Світильники піднімаються над основною огорожею на розрахункову висоту і не повинні осліплювати чатових.

Світильники охоронного освітлення прикріпляються до стійок основної огорожі на кронштейнах через кожні 9 м.

Загорожі проти втечі і рубежі виявлення обладнуються неперервно на всьому периметрі об’єкта, КПП і контрольній площадці.

Спостережні вежі обладнуються засобами зв’язку, кнопкою тривожної сигналізації, сигнальним блокуванням дверей, замковим пристроєм, керованим прожектором і блискавковідводом.

Абонентські пристрої службового зв’язку встановлюються: в місцях несення служби вартовими, на огорожі зовнішньої забороненої зони через кожні 100 м. ( на висоті 1,5 м. від землі ) і біля хвірток, які обладнані датчиками виявлення.

Організація перепусткового режиму на КПП. Порядок здійснення пропуску співробітників установи та інших осіб на територію колонії

 

Установи виконання покарань обладнуються контрольно-пропускним пунктом (КПП).

КПП – називається місце, обладнане для перевірки та пропуску людей і транспорту.

За призначенням КПП поділяються на:

  • КПП по пропуску людей;
  • КПП по пропуску автомобільного транспорту;
  • КПП по пропуску залізничного транспорту.

Пропуск осіб здійснюється через КПП по пропуску людей чатовим КПП, який на об’єкт (з об’єкта), що охороняється, пропускає (випускає):

  • працівників виправної колонії – за постійними перепустками;
  • керівництво ДПтС України, начальників територіальних органів управління ДПтС України та їх заступників – за службовим посвідченням;
  • працівників центрального апарату ДПтС України, територіальних органів управління ДПтС України – за службовим посвідченнями при пред’явленні плану-завдання на здійснення перевірки, затвердженого в установленому порядку;
  • осіб, які мають право відвідувати установи виконання покарань без спеціального дозволу для здійснення контролю відповідно до ст. 24 КВК України, – за документом, що посвідчує їх особу, з обов’язковим супроводженням їх призначеним працівником виправної колонії;
  • осіб, які прибули до установи на побачення із засудженими, – за тимчасовою перепусткою та документом, що посвідчує їх особу, з обов’язковим супроводженням їх молодшим інспектором чергової зміни з нагляду або молодшими інспекторами денної зміни (в установах максимального рівня безпеки та середнього рівня безпеки, де є сектор максимального рівня безпеки);
  • адвокатів чи інших фахівців у галузі права, визначених законом, – за тимчасовою перепусткою та документом, що посвідчує їх особу, при пред’явленні адвокатом ордера, а іншим фахівцем у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги засудженим особисто або за дорученням юридичної особи, іншого відповідного документа, з обов’язковим супроводженням їх молодшим інспектором чергової зміни з нагляду або молодшими інспекторами денної зміни (в установах максимального рівня безпеки та середнього рівня безпеки, де є сектор максимального рівня безпеки);
  • водіїв (машиністів) транспортних засобів – за постійною або тимчасовою перепусткою;
  • інших осіб, які відвідують виправну колонію за специфікою своєї діяльності, – за тимчасовою перепусткою та документом, що посвідчує їх особу, а у передбачених випадках – з обов’язковим супроводженням їх призначеним працівником виправної колонії.

Документом, що посвідчує особу, вважається паспорт, посвідчення водія, військовий квиток, службове посвідчення працівника державного органу, а для неповнолітніх осіб – свідоцтво про народження.

Під час несення служби чергової зміни до її складу залучаються молодші інспектори денної зміни, які зобов`язані:

  • здійснювати супроводження на території зони, що охороняється, осіб, які відвідують установу;
  • безпосередньо підпорядковуватися ЧПНУ;
  • перебувати в приміщенні чергової частини в готовності діяти за вказівками ЧПНУ.

Види перепусток:

Для забезпечення перепусткового режиму і недопущення проникнення на охороняємий об’єкт сторонніх осіб, молодшому інспектору КПП слід добре знати форми діючих перепусток та їх призначення.

  1. Постійна перепустка.

Розмір 90х60 мм.

Виготовляється на цупкому папері. У лівому верхньому куті проставляється вид перепустки за допомогою літер залежно від особи, якій вона видається:

  • А – для осіб рядового та начальницького складу, на папері жовтого кольору;
  • Б – для вільнонайманого персоналу- на папері рожевого кольору;
  • С – для працівників органів та установ виконання покарань, які у зв’язку зі службовою необхідністю (відрядження до установи, проходять практику, стажування тощо) щоденно відвідують виправну колонію протягом терміну від 5 днів до 2 місяців, на папері синього кольору. Якщо особа перебуває у виправній колонії більше 2 місяців, то видається постійна перепустка серії А.

Порядок обліку та використання перепусток.

  1. Видача та облік постійних перепусток здійснюється кадровими підрозділами виправних колоній, тимчасових перепусток – спеціально призначеним працівником виправної колонії.
  2. Усі форми перепусток підписуються начальником установи або особою, яка виконує його обов’язки.
  3. Постійні перепустки видаються під розпис і підлягають поверненню після закінчення строку дії або за втратою необхідності.
  4. Через три роки здійснюється повна заміна постійних перепусток, про що складається відповідний акт.
  5. Тимчасова перепустка.

Розмір 90х60 мм.

Виготовляється на м’якому папері білого кольору. Видається особі, яка прибула до колонії з одноразовим відвідуванням, або на побачення до засудженого.

  1. Матеріальна перепустка.

Для ввезення та вивезення з колонії майна, матеріальних цінностей.

  1. Перепустка для осіб, яким надано право пересування без конвою

(без супроводу).

  • двостороння перепустка розміром 90х60 мм.
  • перепустка виконується друкарським способом у вигляді книжечки.
  • дійсна в межах встановленого маршруту, який вказується у перепустці.

Пропуск через КПП вантажів і товарно-матеріальних цінностей проводиться лише при наявності відповідної матеріальної перепустки на їх ввіз (вивіз).

Ввезення (внесення) фарб і лаків, інших легкозаймистих та отруйних речовин здійснюється в порядку, визначеному начальником виправної колонії. Про кожен випадок ввезення (внесення) через КПП робиться відповідний запис у журналі обліку лакофарбових виробів і отруйних речовин.

Забороняється проїзд на територію об’єкта, що охороняється, працівників виправної колонії та інших осіб на власному транспорті.

Одночасно дозволяється здійснювати пропуск через КПП не більше трьох осіб.

Не допускається одночасне перебування у прохідному коридорі осіб, які входять на об’єкт і виходять з нього, а також одночасний пропуск через КПП засуджених та інших осіб, крім випадків, коли ці засуджені супроводжуються працівниками виправної колонії або перебувають під вартою.